Каша из топора, солдатская шинель, барин и собака, дурак и береза
Приклади використання алегорії в літературі
Ще в народній творчості, в байках, казках, прислів’ях, притчах, образи тварин наділені певними людськими якостями:
лисиця завжди хитра і заповзятлива, заєць-боягуз, баран володіє тупістю і неперевершеною впертістю, вовк і ведмідь агресивні і дурнуваті.
Алегоричними є всі байки І. А. Крилова, в яких цілий звіринець тварин наділений автором негативними людськими якостями:
впертістю;
тупістю;
жадібністю;
дурістю і т. д.
Хитрість людини байкар алегорично втілив в образі лисиці, жадібність — в образі вовка, впертість і тупість — в образі осла. і т. д.
Виноват Мизгирь потому что полюбил Снегурочку но и Снегоручка виновата потому что не послушала родителей
Оба героя – романтики, хотя друг другу в этом и не признаются.Одно из сходств героев состоит в том, что в Печорине присутствуют «два лица» Вернера – цинизм и чувствительность. Доктор Вернер – натура двойственная (насмехался над больными, но при этом истинное горе поражало его в самое сердце; не случайно Печорин упоминает, что видел, как Вернер плакал над умирающим солдатом).Ни Печорин, ни Вернер особо не дорожат собственной жизнью, к которой они достаточно равнодушны.
Цей чоловік був неперевершений метець
