В медицине кислород используют для поддержания жизни больных с затрудненным дыханием и для лечения некоторых заболеваний. Однако чистым кислородом при нормальном давлении долго дышать нельзя –<span> это опасно для здоровья.</span><span>Кислород необходим практически всем живым существам. Дыхание –<span> это окислительно-восстановительный процесс, где кислород является окислителем. С помощью дыхания живые существа вырабатывают энергию, необходимую для поддержания жизни. К счастью, атмосфера Земли пока не испытывает заметного недостатка кислорода, но такая опасность может возникнуть в будущем.</span></span><span>Вне земной атмосферы человек вынужден брать с собой запас кислорода. Мы уже говорили о его применении на подводных лодках. Точно так же полученный искусственно кислород используют для дыхания в любой чуждой среде, где приходится работать людям: в авиации при полетах на больших высотах, в пилотируемых космических аппаратах, при восхождении на высокие горные вершины, в экипировке пожарных, которым часто приходится действовать в задымленной и ядовитой атмосфере и т.д.<span>Во всех этих устройствах есть источники кислорода для автономного дыхания.
</span></span><span>Но главными потребителями кислорода, конечно, являются энергетика, металлургия и химическая промышленность.</span>
Вибачте, але я на українській мові напишу.
Почнемо з того, що таке етиленові вуглеводи. Ще їх називають алкени.
Алкени - це ненасичені вуглеводні, в молекулах яких є подвійний С=С зв'язок. Гомологічний ряд алкенів має загальну формулу СnH₂n.
Бензол - це ароматичний вуглевод.
Оскільки, бензол це ароматичний вуглевод ми можемо порівнювати ароматичні вуглеводи(арени) і етиленові вуглеводи(алкени).
Подібність:sp³ - гібридизація, С=С зв'язок, арени і алкени легші за воду і практично в ній не розчиняються.
Відмінність:арени мають єдину п-систему, арени, на відміну від алкенів, не мають ізомерів.
Це все, що знаю.!
Ca(NO3)2+2NaOH=Ca(OH)2+ NaNO3
3Ca(NO3)2+2H3PO4=Ca3(PO4)2+6HNO3
Са(NО3)2+Li2Co3=CaLi2+ CO(No3)2
Са(NО3)2+H2SiO3 = CaSiO3+ 2HNO3
1. Будова карбоксильної групи, вплив електронодонорних і
електроноакцепторних замісників на кислотність.
2. Номенклатура і класифікація карбонових кислот. Одержання карбонових кислот.
3. Фізичні та хімічні властивості карбонових кислот. Реакції
нуклеофільного заміщення. Утворення функціональних похідних: солей, амідів, ангідридів, галогеноангідридів, складних ефірів. Електронний механізм реакції етерифікації.
4. Дикарбонові кислоти. Реакції декарбоксилювання щавелевої та
малонової кислот. Біологічне значення цієї реакції.
5. Сечовина. Гідроліз, взаємодія з азотистою кислотою, одержання біурету. Значення цих реакцій.
1. Ліпіди. Класифіивостікація та біологічна роль. Класифікація ліпідів..
2. Вищі жирні кислоти - структурні компоненти ліпідів. Будова пальмітинової, стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот.
3. Прості ліпіди: воски, триацилгліцероли. Фізико-хімічні константи жирів: йодне число, кислотне число, число омилення.
4. Гідроліз ліпідів, реакції приєднання, окиснення. Поняття про
перекисне окиснення ліпідів.
5. Складні ліпіди: фосфоліпіди - фосфатидилетаноламіни,
фосфатидилхоліни. Поняття про сфінголіпіди і гліколіпіди.
6. Стероїди, їх біологічна роль. Холестерол. Жовчні кислоти.
Вивчення структури та хімічних властивостей карбонових кислот необхідне для розуміння обмінних процесів в організмі людини, оскільки перетворення багатьох речовин зв’язані з утворенням кислот та їх похідних (гліколіз, цикл Кребса, утворення і розщеплення ліпідів і тін.). Ряд кислот є важливими біологічно активними речовинами (ненасичені жирні кислоти). Ліпіди виконують в живих організмах ряд важливих функцій. Вони є джерелом енергії, основними структурними компонентами клітинних мембран, виконують захисну роль, вони є формою, у вигляді якої відкладається і транспортується енергетичне “паливо”. Гетерофункціональні сполуки поширені у природі, містяться в плодах і листках рослин, беруть участь в матаболізмі. Так, молочна кислота в організмі людини є одним з продуктів перетворення глюкози (гліколізу). Вона утворюється в м’язах при інтенсивній роботі. Яблучна і лимонна кислоти беруть участь в циклі трикарбонових кислот, що називається також циклом лимонної кислоти або циклом Кребса. Важливу роль у біохімічних процесах відіграють кетокислоти: піровиноградна, ацетооцтова, щавелевооцтова, a-кетоглутарова.
Карбонові кислоти - органічні сполуки, що містять одну або більше карбоксильних груп -СООН, зв'язаних з вуглеводневим радикалом.
Карбоксильна група містить дві функціональні групи - карбоніл >С=О и гідроксил -OH, безпосередньо зв'язані один з одним:
