Кирило намагався старанно вчити уроки. Йому подзвонив його друг Артемко, просто побазікати.
— Алло. Друже, привіт, як справи?!) - радісно сказав Артем.
— Не дуже. Дістали, якщо чесно, вже ці уроки! Але ж я хочу бути відмінником. Тепер я розумію, як важко Руслану... (він відмінник)
— Хха, нема чого засмучуватися. Канікули ж скоро!
— Еге, скоро, аж через тиждень.
— Ну то й що? Ти довше чекав, потерпи. До речі, новий рік скоро. Ти вже придумав, який подарунок хочеш? Я ні.
— Я теж ні. Хоча, я хочу гіроскутер, але, нажаль, він надто дорого коштує.
— Ооо... Я теж хотів би собі такий подарунок. Може, все таки попросимо маму?
— Я вже просив. Марно((
— Я теж спробую попросити.
— Ну попроси.
— Якось потім, ми ж зараз розмовляємо. Ну добре, бувай, ти ж кажеш, що тобі уроки треба робити, не буду тобі заважати)).
— Бувай!
За нашым селом б"е ключ з присною водою. Я знайшов вид скрынькы ключ.
Коли на вулиці холодно я одягаю свій теплий кожух. Мій дідусь узяв плуг і пішов орати город.
В нас в саду росте такий чудовий агрус.
Мама мені купила дзигу.
А в нас на ганку сиділа волора і щось там клювала.
-привіт .. вітаю тебе з днем народження, бажаю всього найкращого
-привіт..о,дякую мегі так приємно.
-хтось тебе ще сьогодні вітав окрім мене?
-нажаль ні,ти перший(перша) який (яка)
привітала мнен
-оо це ж.прекрасно привітати людину першою
- ще раз велике людьське спасибі
-та немає за що я з-задовооенням буду це робити і на наступний рік
