На земле - сущ. где ? н.ф земля. неодуш. нариц. ж.р ед. ч 1 скл, П. п.
І потім вони почули сову нам здавалося що до нас наближається біда. Настала ніч ми заснули . Настав ранок ми запалили вогнище і сиділи біля нього грілися але так хотілося скоріше вийти з цього лісу і ось ми почали вибиратися з нього і почули
Варення, лушпиння, малювання,кохання,зітхання,перебування руйнування, речення, нездолАнний, привітання( Можу тільки з подвоєння допомогти)
<span>У козацьких реєстрах він записаний під іменем Петра Калниша. В історію ж увійшов як Петро Калнишевський, останній кошовий отаман Запорозької Січі.</span>
<span>Відомо, що з молодих літ пов’язав він свою долю з козацтвом. У різних документах ч ас од ч асу натрапляємо то на військового осавула Петра Калниша, то на військового суддю. Він входить до складу авторитетних депутацій Січі, які відстоювали перед російським царем козацькі права. 1761 року його, людину вже похилого віку, обрано кошовим отаманом. Очевидно, й у цьому віці Калнишевський не втратив сили і здоров’я (а було ж йому на той ч ас уже сімдесят літ!), бо немічних людей ніхто й ніколи не обирав на Січі проводирем.</span>
<span>Кошовий очолював козацьке військо у війні Росії з турками й татарами. Його було нагороджено золотою медаллю з портретом імператриці. Як свідчать сучасники, він справді відзначився в ч исленних баталіях і особистою хоробрістю, і мудрим керівництвом. Очолюване ним козацтво показало високе володіння воєнним мистецтвом.</span><span>
</span>
Буває: терпиш все, не бачиш меж,
Мовчиш, лиш опускаються повіки.
А раптом розвертаєшся і йдеш.
<span>Через дурницю. Впевнено. Навіки.</span>