Феофан Грек - Спас, Богоматерь, Иоан Предтеча - Новгород и Москва
Андрей Рублев - Спас, Троица, Архангел Михаил,
Даниил Черный - фрески (совместно с Андреем Рублевым)- г.Владимир
Первоначально Кремль служил укреплением посёлка славян на Боровицком холме.
В 1156 г. на территории современного Кремля были построены первые укрепления.
В 1339 г. построены стены и башни из дуба.
В 1367 г. деревянные стены Кремля заменяются стенами и башнями из белого камня.
Во второй половине XV в. Московский Кремль возводится заново из красного кирпича. <span>Московский Кремль — древнейшая часть Москвы, главный общественно-политический, духовно-религиозный и историко-художественный комплекс города, официальная резиденция Президента Российской Федерации. Расположен на высоком левом берегу Москвы-реки — Боровицком холме, при впадении в неё р. Неглинной.
</span>«Кремленград» : Первая точная карта Московского Кремля, 1601 г.
В 1508—16 гг. на месте современной Красной площади был вырыт ров, вода в который поступала из реки Неглинной. Кремль становится неприступной крепостью, окружённой водой со всех сторон.
В XVI в. центром Московского Кремля стала Соборная площадь с расположенными на ней Успенским собором, Благовещенским собором, Грановитой палатой, Архангельским собором (усыпальницей русских князей и царей) и колокольней Ивана Великого.
<span> местного населения
</span><span>Прелестные грамоты
</span><span>"Прелестные письма" или «Прелестные грамоты» - это своеобразная идеология бунтовщиков, в которой истинные задачи восставших объяснялись и подменялись наивным монархизмом, то есть служению государю. Получалось, что во имя Государя и во славу его можно и бояр «потрепать».</span><span>
</span>С началом нового похода Степана Разина на Волгу в мае 1670 г. движение приняло антикрепостнический характер — восставшие уничтожали помещиков, воевод и чиновников. Повстанцы создавали свои органы власти в форме казачьего cамоуправления; повсеместно выбирались городовые старшины, атаманы, полковники, есаулы, сотники
Крестьянскому движению была свойственна царистская идеология. Осуждая бояр и воевод как царских изменников, Разин призывал в «Прелестных грамотах» послужить царю «и чорным людем дать свободу»
Повстанцы объявляли, что в их войске находится царевич Алексей Алексеевич, идущий на Москву по указу своего отца «побить» бояр, дворян и торговых людей «за измену» . Восставшие пытались использовать низложение Никона, заявляя о намерении восстановить его на патриаршеском престол
Военный коммунизм относился "небрежно" к имуществу своего народа. Были национализированы все виды промышленностей. Все люди жили абсолютно одинаково.
НЭП был намерен взаимодействовать с владельцами промышленности, а также привлечения иностранного капитала.
Во времена ВК все были вынуждены работать в пользу государства.
Польща – одна з країн постсоціалістичної Європи, сучасна територія якої сформувалася після Другої світової війни. Польща – країна з вигідним економіко-географічним положенням, різноманітним господарством, розгалуженою системою зовнішньоекономічних зв’язків. За останні роки економічні та політичні реформи дали змогу Польщі за короткий час здобути статус асоційованого члена Євросоюзу.
Польща – республіка з президентом, що обирається строком на 5 років, та Сеймом, що виконує функції парламенту. Впливовою суспільною силою в державі є профспілки. Кількість політичних партій сьогодні сягає трьох десятків.
Територія Польщі становить 312 тис. км². За площиною Польща займає сьоме місце в Європі. Простягається країна з заходу на схід на 689 км, а з півдня на північ – 649 км. Державні кордони простягаються на 3538 км. Польща межує з Україною, Чехією, ФРН, Білоруссю, Словаччиною та Литвою.
Вигідність положення країни визначається виходом до моря транзитними комунікаціями між Заходом і Сходом Європи. Майже вся територія країни являє собою басейни Вісли та Одри.
Польща – рівнинна країна, середня висота над рівнем моря – 173 м. Великі рівнини займають ¾ всієї території.
Клімат. Польща розташована в поясі помірного клімату. Кліматичні особливості визначаються положенням в зоні циркуляції повітряних мас, які формуються над Атлантичним океаном, завдяки чому погода дуже мінлива. Розрізняють шість пір року: рання весна (0°– +5°С), весна (+5°– +15°С), літо (вище +15°С), осінь (від +5° до +15°С), пізня осінь (від 0° до +5°С) і зима (нижче 0°С).
Середня кількість опадів – близько 600 мм. Дуже багато опадів випадає в Карпатах і Судетах (800-1500 мм за рік).
Гідрографія. Польща нараховує 9300 озер, які займають більше 1 га території. Великі ріки країни – Вісла та її притоки Буг і Нарев, Сан, Одра з притоками Варта і Ніса Лужицька.
Грунти. На більшій частині території Польщі переважають дерново-підзолисті, дерново-карбонатні грунти та чорноземи.
Флора і фауна. Лісами вкрито до 20\% території. Переважають соснові та змішані бори. Флора країни відзначається середнім багатством видів – 2200. Фауна Польща нараховує 84 види ссавців, 358 – птахів, 74 – риб, 225 – молюсків. Також збереглися рідкісні тварини – зубри, рисі, лісові коти, бобри, лосі, вовки.
Населення Польщі становить 38 млн чоловік. Польща вважається однонаціональною країною – поляки становлять 98,7\% населення.
Після Другої світової війни у країні збільшилась чисельність шлюбів, що сприяло росту народжуваності. Завдяки державним заходам кількість населення зросла на 11 млн чоловік.
Природний приріст на всій території відповідає середньому європейському рівню.
Статевий склад населення – чисельність жінок переважає над чисельністю чоловіків.
Працездатне населення становить 60\%. У сільському господарстві зайнято 23\% чоловік, в індустріальній та обслуговуючій галузях – 37,4 та 39,6\% відповідно.
Розвинутий процес урбанізації. У містах проживає близько 60\% населення, на території країни розміщено 9 міських агломерацій.
Господарство Польщі досить розвинуте та багатогалузеве. До Другої світової війни країна мала переважно аграрну спеціалізацію. 65\% населення проживало в сільській місцевості й займалося сільським господарством. У промисловості значним був вплив іноземного капіталу. В роки побудови соціалізму (1945 – 90-і рр) Польща зазнала впливу індустріалізації, передусім набули розвитку галузі важкої промисловості.
Сільське господарство. В Європейському регіоні Польща посідає помітне місце за виробництвом картоплі, жита, льону, молока, тютюну, зерна, м’яса, цукрових буряків. Провідне місце в сільському господарстві належить рослинництву. Під зерновими культурами зайнято 56\% площі сільськогосподарських угідь, кормовими – 18\%, картоплею – 16\%, технічними, овочевими культурами – 5\%. Посіви льону поширені на північному сході. Тваринництво займає у сільськогосподарському виробництві 46\%. Складною проблемою є недостатній розвиток кормової бази для тваринництва. Тваринництво спеціалізується на розведенні великої рогатої худоби та свиней. На північному та в Карпатах вирощують м’ясо-вовняні породи овець.
Найвищу товарність і високий рівень механізації мають центральні й західні райони Польщі.
Промисловість. З-поміж країн постсоціалістичної Європи Польща найкраще забезпечена корисними копалинами. Головне багатство країни – кам’яне вугілля, за покладами якого вона займає перше місце в Європі. Значні запаси сірки, міді, цинку, бурого вугілля (Турошов, Конін) та кам’яної солі