Ніага́ра (за клясичним правописом — Ніяґа́ра) (англ. Niagara River) — річка в Північній Америці, яка з'єднує озера Ері та Онтаріо і відділяє американський штат Нью-Йорк від канадської провінції Онтаріо.
Довжина приблизно 56 км, площа басейну665 тисяч км². Середня витрата води — 5,9 тисяч м³/сек.
Річка витікає з озера Ері в районі поміж Баффало та Форт-Ері, тече переважно на північ. У верхній течії поділяється на два рукави, створюючи острови Гранд-Айленд(США) та Нейві-Айленд (Канада). У середній течії розташовані Ніагарський водоспад та пороги, в обхід яких створений канал Уелленд.
. е. больше всего влияют на режим реки воды Великих озер.
Остановимся на Эри.
Как и остальная часть Великих озер, уровни Эри колеблются в зависимости от сезонов года, с самыми низкими уровнями в январе и феврале, и самым высоким - в июне или июле. Его средние ежегодные уровни также изменяются в зависимости от долгосрочных изменений осадков, с уровнями, падающими в течение засухи и повышающимися в течение периодов необычно больших осадков.
Краткосрочные изменения уровня озера Эри часто подчиняются погоде, так как его мелкость и направление с юго-запада на северо-восток его продольной оси делают озеро особенно склонным к сейшам, особенно во время сильных юго-западных ветров, когда вода озера имеет тенденцию накапливаться в одном конце озера. Это может привести к большим штормовым волнам, потенциально принося убытки береговой линии. В течение одного шторма в ноябре 2003 года уровень воды в Буффало повысился на 7 футов (2.1 м) с волнами 10-15 футов (3-4.5 м) вдобавок ко всему, совокупное повышение составляло целых 22 фута (6.7 м). Тем временем, Толедо в западном конце озера фиксировал подобные снижения в водном уровне. После штормовой ситуации вода будет медленно ходить назад и вперед, подобно такому эффекту в ванне, пока равновесие не будет вновь установлено.
Должно быть Исландия т.к. это островное государство, наиболее отдалённо от Северной Европы, и уж точно к ней не относящееся.
1)1см:50км(50000м; 500000дм; 5000000см)-- 500\10
2)1см:500км(50.000м; 5000000дм; 50000000см)-- 500\1
3)1см:100км(100000м; 1000000дм; 10000000см)-- 500\5
4)1см:400км(400000м; 4000000дм; 40000000см)-- 800\2
5)1см:80км(80000м; 800000дм; 8000000см)-- 800\10
Вигляд бурого ведмедя є типовим для ведмедів взагалі. В нього міцний кремезний тулуб з високою холкою, масивна голова з невеликими вухами та очима. Хвіст короткий (6,5—21 см), часто повністю прихований в шерсті.Лапи міцні, з великими невтяжними кігтями довжиною 8—15 сантиметрів, п'ятипалі, стопоходячі. Шерсть густа, зазвичай забарвлена рівномірно або з деяким потемнінням основного кольору на морді та лапах.
Забарвлення бурого ведмедя загалом варіює у широкому діапазоні: від світло-палевого до майже чорного; але найзвичайнішою є буро-коричнева форма. У грізлі зі Скелястих гір (США) шерсть на спині може бути світлим на кінцях, створюючи враження сірого або сивого відтінку. Цілком сивувато-сіре забарвлення характерне для бурих ведмедів в Гімалаях та на Тянь-Шані, а рудувате — на території Сирії. У ведмежат на шиї та грудях бувають світлі відмітини, котрі з віком зникають.
