ОГОЛОШЕННЯ
Шановні учні, 12. 10. 18 о 14.00 в актовій залі відбудеться творчий конкурс під назвою "Таланти школи". Для усіх охочих, можуть подати заявки з назвою номеру, яким талантом володієш, та що потрібно для виступу, класному керівнику до 10.10.18. Переможці будуть нагороджені дипломами та подарунками.
Педагог-організатор.
- Добрий день, Лариса Степанівно!
- Доброго дня!
- Ви що, не впізнали мене?! Я ж Сергій Кравчук з 11-В !
- О-о-о! Тепер пригадала! Бешкетник з останньої парти, як же тебе не згадати!
- Лариса Степанівно, стільки років пройшло, а ви майже не змінилися!
- А ти, Сергійко, змінився! Став мужнім і вихованим хлопцем! Мабуть вже і сім*я є?
- Так, авжеж! Дружина і донька, яка цього року піде у перший клас.
- Та невже? Як чудово. З нетерпінням будемо на неї чекати у нашій школі і бажаю їй великих успіхів у навчанні!
- Дякую, Лариса Степанівно! Був дуже радий Вас побачити!
- І я, Сергію, рада була нашій зустрічі! Щасти тобі!
- До побачення!
<span>У моїй родині є чудова людина - це моя мама! </span><span>Вона допомагає мені у всьому: в навчанні, в моїх проблемах, і в складнощах.
</span><span>Мою маму звати - Ліана. </span><span>Вона дуже добра, працює вчителем у школі, в якій вчуся я.
</span><span>Моя мама дуже добре малює, і коли був маленьким, вона навчила і мене малювати.
</span><span>Своїй мамі я зобов'язаний усім у своєму житті. </span><span>На всьому світі немає нічого улюблений і дорожче, ніж мама.
</span><span>Моя мама завжди мене розуміє. </span><span>Вона - мій найкращий друг. </span><span>З нею ніколи не нудно. </span><span>Вона спілкується зі мною і моїм братом на рівних, як ніби ми вже дорослі. </span><span>На мене вона не кричить, що б я не зробила, не лає ха погані оцінки. </span><span>Я намагаюся її не підводити. </span><span>Мама відразу розуміє, якщо мене щось турбує і намагається допомогти.</span><span>Вона дає мудрі поради.
</span><span>Мама - одна з перших слів, які вимовляє дитина. </span><span>Воно наче чарівне, тільки скажеш його - і раптом з'явилася найкрасивіша, найкраща і най-най краща на світі жінка.
</span><span>Коли я бачу інших жінок, я пам'ятаю, що це теж чиїсь мами, тому їх треба поважати і бути до них уважним, Я бажаю, щоб моя мама була завжди здорова і щаслива.
</span><span>Моя мама добра і чуйна. </span><span>Вона любить мене всім своїм серцем, не дивлячись на пустощі, зроблені мною. </span><span>Мама - найдорожче, що є у мене. </span><span>Мама навчила мене всьому: ходити, говорити, писати, читати. </span><span>Мама подарувала мені життя.
</span><span>Я люблю свою маму за її доброту, ніжність, ласку. </span><span>Спасибі моїй мамі за те, що вона така.
</span><span>Мама, люба мама! </span><span>Це слово найважливіше на світі. </span><span>Я пишаюся тим, що його вимовляю.</span>
Переказ тексту "Під вікном", у якому розповідається про хлопчика, калину й бузину пропоную виконати так:
У веснянім буянні біліли сади. Цвіли бузина та калина, мов шапками снігу понакривались. Сяяла білим цвітом сумна черемха. Зазвичай усі ці кущі й дерева не цвітуть ніколи в один і той самий день, проте тієї весни вони чомусь цвіли разом. Пелюстки весняних квітів України білою метелицею вихорились над землею. Усе навколо світилось і сяяло.
Була ніч. Місяць виплив з-поза обрію на перистих хмаринах, на подраних небесних пуховиках. Блиснула синім вогнем ріка. Усе довкола засвітилося сумним і спокійним світлом. Навкруги завидніло, неначе вдень, адже все навколо було біле.
Михайлик переліз через паркан садиби і опинився в старому вишневому садку. Тут над усім панував той самий Місяць. Під ногами перекочувались місячні плями, пересіяні через гілля та листя вишень, яке нахилялось од вітру.
Хлопець йшов, мов кіт по стерні, а потім скрадався до заплетеного хмелем будинку, до вікна на другому поверсі.
Михайлик незчувся, як ззаду хтось підійшов. Пролунав вражений вигук: «Михайле!» Перед хлопцем стояла його матуся. Шануючи предківські приписи чемності, мати тягла Михайла геть від того вікна, розпитуючи, коли ж він зашле до дівчини старостів.
Що таке щастя? У кожного своя відповідь. На мою думку, щастя – то відчуття задоволення людиною своїх успіхів у праці, житті, приємні почуття від пізнанного, пережитого, побаченого, відчутого.