Так. В українській мові іменник "путь" - жіночого роду. Тому "далека путь".
Тільки-но сходить сніг навесні, до життя пробуджуються одні з найулюбленіших дерев, що ростуть у наших краях. Вони прикрашають вулиці українських міст та парки, а також ліси та поля. Вони ростуть майже скрізь. Це берези.
Весна ще не запанувала у світі, а під білою березовою корою вже стрімко біжать соки. Це гарне дерево після зимового сну готується до нової пори.
Спершу набухають яскраво-зелені березові бруньки.
Хліб, з'їдений перед роботою, вирощує ледарів.Марно втраченого дня не повернеш.І тисяча мудреців не дістане кинутий дурнем у криницю камінь.Чужим ножем краяний<span> хліб не смакує.</span>
Богдан Хмельницький - український військовий, політичний та державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, очільник Гетьманщини Любов до рідної землі проявилася у Богдана Хмельницького в прагненні бачити її вільною і в готовності віддати їй свій розум, талант полководця і політика, саме життя. Найцінніше, що зробив Богдан для України, — це виборов, хоча і не на тривалий час, її державність, примусив інші країни рахуватися з нею. Безмежною любов'ю обдарував свого славного сина-лицаря вдячний український народ. Вилилася ця любов в численних творах усної народної творчості, художній літературі. Не перелічити всіх пісень і дум про Богдана, в яких його постать невід'ємна від найсвятіших прагнень українського народу до волі, щастя, справедливості. Особистим прикладом Богдан Хмельницький запалював суворі козацькі серця любов'ю до України, мав таку силу, що притягувала до нього простих людей. У грудні 1995 року минуло чотириста років від дня смерті великого Хмельницького. Та скільки б не минуло століть, ніколи не залишить серця українців людина, яка першою утвердила нашу державу, накреслила їй дороговказ до сьогоднішнього суверенітету.