Настав цей день-перший день осіні.
Вставши вранці я вирушила в наш парк, який був дуже схожий на справжню казку. На деревах були червоні, жовті та багряні листочки, весь парк був покритий шовковим килимом, я була приємно здивована! Прийшовши додому я вирушила у наш сад. Він також був весь розфарбований осінніми барвами, які йому подарувала осінь. Потім я скуштувала яблука і груші. Все було дуже добре, але цей день швидко скінчився.
Запам'ятайте:"Щось приємне завжди закірчується!"
Згубивши курутив.звівши ждуть .розмовляли пурхнулв перенесла шуміла ковтала
Зима найчарівніша пора року. Сніжинки, танцюючи у повітрі хороводи, падають на землю. Усе навколо замело снігом. Він товстою ковдрою укрив усе на своєму шляху. Дерева, скинувши своє листя, занурились у глибокий сон. І тільки подекуди видніються червоні грони горобини. Річки скуті морозом. Сніг, виблискуючи на сонці, переливається всіма кольорами веселки. Коли сонце потихеньку опускається за горизонт починається гра кольорів. Дивишся на всю цю красу, затамувавши подих, наче боїшся зруйнувати цю зимову казку.
На картині змальовано садок, окроплений дощем.Зігріта сонцем земля щедро розпустила красиві пелюстки. Оповита сизим ранковим туманом, лежить кожна рожа так, наче панна. А позаду сходить приглушене тонкими хмарками сонце.
Звороти скрізь є одним означенням.
Спить земля під глибоким снігом.Не сплять тільки далекі зорі в ясному небі,та не спить старий дідуган Морозенко. Гладеньким <span>інеєм чіпляється він за колючі дерева,білою кригою вистилає собі слід по снігу,дихає в повітрі могутнім холодом.</span>