КУЗНЕЧИК 000000000000000000000000000000000000000
Еще во времена моего детства отличником по астрономии мог считаться ученик, который без запинки называл девять планет Солнечной системы: Меркурий, Венера, Земля, Марс, Юпитер, Сатурн, Уран, Нептун, Плутон. Но время идет, все меняется, и теперь такой учащийся в отличники рискует не попасть. Ведь Плутон официально исключен из числа больших планет, а сама классификация планет усложнилась: теперь большой планетой может считаться тело, которое обращается вокруг Солнца, имеет шарообразную форму и не имеет «соседей» на близких орбитах, как это часто бывает в поясе астероидов. Если соседи есть, то это будет уже карликовая планета, а если еще и с шарообразностью проблемы, то это небесное тело по праву называется малой планетой. В общем, Плутону не повезло — он, крупнейший астероид Церера и еще три тела с орбитами в районе орбиты Плутона попали в список карликовых планет. Такой классификацией уже недовольны некоторые астрономы. Им не нравится, что она не универсальна — ее нельзя использовать для планет, внешних для Солнечной системы. Подозрения вызывает и критерий шарообразности: насколько в таком случае гладкой должна быть поверхность, чтобы она считалась шарообразной? И насчет соседей не все ясно — если Землю поместить на орбиту Плутона, то ее, возможно, придется перевести в разряд карликовых планет.
Летом будет в среднем 20-15°C а зимой -20°C
Клімат формується під впливом тісно пов'язаних між собою чинників, які в кожному конкретному регіоні Землі мають свої особливості. Насамперед це сонячна радіація,
характер земної поверхні і циркуляція атмосфери. Взаємодія цих чинників, їх інтенсивність і особливості впливу характеризуються певною територіальною індивідуальністю. В свою чергу, кожен з перелічених чинників формується під дією елементів, яким також властиві свої індивідуальні географічні ознаки.
Важливу роль у кліматоутворенні в Україні відіграє сонячна радіація, величина якої залежить від інтенсивності і тривалості надходження енергії Сонця, прозорості атмосфери, характеру поверхні Землі тощо. Енергія Сонця, в свою чергу, залежить від висоти його над горизонтом, тривалості дня.
Україна займає порівняно велику площу, що істотно впливає на різницю між висотою Сонця над північними і південними її районами. Взимку (22 грудня) опівдні на півночі висота Сонця становить 15°, на півдні — 23°, влітку (22 червня) — відповідно 60 і 68°.
Щодо тривалості дня, то влітку вона на півночі на 1-2 години більша, ніж на півдні. Більша тривалість дня на півночі в теплу пору року частково компенсує тут, порівняно з півднем, дещо менше надходження сонячної радіації внаслідок нижчої висоти Сонця. Це дуже важливий чинник, що поліпшує умови розвитку землеробства, зокрема вирощування сільськогосподарських культур так званого довгого дня (наприклад, льону-довгунця).
Загальна кількість променевої енергії, яка досягає земної поверхні, називається сумарною сонячною радіацією. Сумарна сонячна радіація вимірюється в кілокалоріях (ккал) або в мегаджоулях (МДж) на одиницю площі (1 м кв). На території України сумарна сонячна радіація зростає з північного заходу (до 4190 МДж/м кв) на південний схід (близько 5200 МДж/м кв) (мал. 26). Причому велика кількість сонячної радіації, що складається з прямої та розсіяної, відбивається від поверхні. Відношення відбитої сонячної енергії до сумарної кількості енергії, що надходить на земну поверхню, називається альбедо Землі; визначається у відсотках. Показник альбедо на північному заході вищий (близько 25 \%), ніж на південному сході та півдні (16-18 \%). Особливо значний цей показник за наявності снігового покриву (до 80 \%); від водної поверхні сонячна радіація майже не відбивається.
Різниця величин надходження і витрати тепла, зумовлена сонячною радіацією, формує величину радіаційного балансу. В умовах України середня багаторічна величина радіаційного балансу додатня і не перевищує 1700 МДж/м кв. На півдні Кримського півострова вона зростає до 2400 МДж/м кв.
Египет, Китай, Япония, Греция (Древние)