Центральная нервная система - головной мозг -Продолговатый мозг.
Ответ:
Эмм,ну к примеру фикус
1.Фикус долго не поливали и не подкарывали,стоял он не в правильной зоне для его высокого жизненного состояния.(низк.ур.)
2.Фикус долго не поливали,все остальное в норме.(ср.ур.)
3.Фикус часто поливают,подкапывают и стоит он в пригодной зоне.(выс.ур.)
Я знаю,что все не правильно,извини за мою чепуху
1.Многоножки,грифы,черви,дафнии,раки,бактерии(гнилостные),грибы,на счет остальных насекомых сказать точно могу,т.к они частично детритофаги
2.Питаются разлагающимся материалом
3.<span>Значение мицелия для грибов невозможно переоценить. Основными функциями его являются прикрепление к какому-либо субстрату, всасывание питательных веществ и траспортировка их к основным частям организма гриба.</span>
Біологія людини. Її складові частини
Біологія людини – це наука про будову, процеси життєдіяльності, розвиток, походження, еволюцію та географічне розселення людей.
Науки, що вивчають біологію людини, можна поділити на дві групи: теоретичні та прикладні.
Теоретичні біологічні науки: цитологія, гістологія, анатомія, фізіологія, генетика, біохімія, біофізика.
Прикладні: медицина, гігієна, валеологія, екологія.
Анатомія – наука про будову організму й усіх його органів. Термін анатомія походить від давньогрецького анатоме – розтинання. Це пояснюється тим, що першим і основним методом дослідження людини був метод розтинання трупів.
Фізіологія – наука про функції і процеси життєдіяльності організму в цілому, його органів, тканин, клітин, виявляє причини, механізми і закономірності життєдіяльності організму.
Генетика – наука, що вивчає процеси спадковості та мінливості організмів, зокрема механізми передачі спадкової інформації, вади розвитку людини, спричинені її порушеннями.
Антропологія – наукова дисципліна, що досліджує походження й еволюцію людини як особливого соціально-біологічного виду, утворення людських рас.
Екологія людини – дослідження впливу на людину природних і соціальних факторів навколишнього середовища.
Гігієна – наука про здоров’я та його збереження.
Гігієна – галузь медицини, що розробляє і впроваджує методи запобігання захворюванням, вивчає вплив різних чинників довкілля та виробництва на здоров’я людини.
Термін гігієна походить від грецького гігієнос – цілющий, той, що приносить здоров’я. Знання гігієни та застосування на практиці цих знань допомагає людині зміцнити свій організм, загартувати його, вберегти від різних захворювань, стати фізично розвиненою, здоровою, здатною до будь-якої праці.
На організм людини діють безперервно змінювані фактори навколишнього середовища. Проте ці зміни не викликають захворювання, бо організм людини пристосовується до них. Між організмом і зовнішнім середовищем існує функціональна рівновага. Захворювання виникає лише тоді, коли ця рівновага порушується, тобто на людину діють фактори навколишнього середовища, незвичні по силі і якості.
Людина не тільки піддається впливові факторів і умов зовнішнього середовища. Вона здатна сама впливати на нього з метою поліпшення умов праці, живлення, побуту та створення відповідних умов для збереження здоров’я.