Жил в московской квартире, в мышинной норке маленький гномик.Гномик был настолько маленький что питался хлебными крошками..Гномика звали Веня.Он часто залазил на обеденный стол и ел оставшиеся хлебные крошки.Как-то раз девочка которая жила в этой квартире заметила гномика Веню.Девочка очень удивилась....продолжи сама это не трудно)
5. Тургенев так писал, видимо потому что герой был поэож на него свои поведением и отношением к чему-то. Читая, каждый из нас, ассоциирует себя с каким-то персонажем.
6. В то время было очень популярно был таким, как Базаров. Нигилист, не признает авторитетов, верит только в себя и науку. Но при этом Базаров не совершал подвигов, не был представлен читателю в виде героя. Бызаров представлен, просто как человек, того времени, но не герой. Именно поэтому утверждение, что Базаров-это образ героя времени Достоевкого неверно.
(но это если герой имеется в виду каких-то рыцарских поступков)
7. Базаров не признавал ничего, кроме науки, не уважал женщин, уважал не каждого. Но в жизни он полюбил женщину, даже двух. Понял, что наука бессильна против болезни. И если подумать то и уважать в жизни нужно многих, например старших, а он этого не делал.
Когда они опозорились выступая с собакой в гостях
Елена корикова либо не очень известная,но обязательно миниатюрная и миловидная.
Проблема добра i зла, природи i сутi добра i зла — вiчна проблема,
яка завжди хвилювала поетiв i мислителiв, серед яких був i Вольтер
— видатний французький мислитель i майстер слова. Комедiя Простак-
один з найдраматичнiших творiв письменника, в якому вiн зобразив
конфлiкт мiж сином природи та цивiлiзованим суспiльством i одночасно
вирiшує питання про те, хто є носiєм добра на цьому
свiтi i чи можливим є мале зло в iм'я великого блага.
Молодий європеєць, який вирiс серед iндiанського племенi
гуронiв, повертається до Францiï. Простак, чесний i прямий,
вiдкритий у своïх думка х герой стикається з
несправедливiстю, цинiзмом цивiлiзованого свiту. Хоча дiя Простодушного
вiднесена до епохи Людовика XIV, Вольтер засуджує феодальнi
порядки в цiлому. Його герой — природна людина, не зiпсована
цивiлiзацiєю. Вiн багато чого сприймає буквально, не знаючи
про численнi умовностi цивiлiзованого суспiльства, i тому нерiдко
потрапляє в комiчнi ситуацiï. У цiй повiстi є любовна
iнтрига — герой закохується в мадемуазель де Сент-Iв, дещо
наïвноï, недалекоï провiнцiалки, але яка щиро кохає
його i готова на самовiдданий вчинок. Переживання героïв
розкриваються у зiткненнi з французькою дiйснiстю.
Герой хоче боротися за своє щастя, але стикається з ще
бiльшим злом сус-,. пiльства. Простак вiдбиває напад ворожоï
ескадри на французький бер i поспiшає до Парижа, щоб отримати
винагороду за досконалий подвиг, але змiсть подяки за мужнiсть i
самовiддане служiння королевi на Гурона чекає ешафот. Герой у
вiдчаï дивиться крiзь тюремнi грати на прекраснi i далекi зiрки, я
сяють у безмежному просторi Всесвiту й усвiдомлює, що носiями
добра на цьо свiтi є люди природи. Гурона дивують жорстокiсть i
зло, що панують у свiтi.
У Простодушному поставлене питання про першопричини зла, одна з якii
корiниться в самому соцiумi. У реальних суспiльних умовах зло стає
неминчим i закономiрним. У державi, заснованiй на нерiвностi,
iндивiдуальна осо неминуче виявляється беззахисною перед
багатоступеневою бюрократичн системою, представники якоï щиро
дбають про iнтереси краïни, але безжально зневажають iнтереси
окремоï людини, якоï просто не беруть у розрахунок. ‘.
зультат такого зiткнення очевидний, тому повiсть закiнчується
трагічно.
Тримай,і постав "дякую" :))
