Я вважаю, що чесність та відданість — це якості, які найбільше потрібні молоді в сучасному суспільстві. Завдяки цим рисам наступні покоління матимуть світле, безпечне майбутнє.
Хіба в суспільстві, у якому немає брехні, де не обдурюють, учиняють чесно, а говорять завжди щиро, не було б жити набагато краще? На мою думку, саме таке суспільство стало б найкращим осередком для гармонійного життя. Якщо б усе ґрунтувалося лише на правді, то сміливо можна було б довіряти кожному, не боятися бути обманутим, жити без страху, що тебе зрадять. Я переконана, що це може стати дійсністю, але тільки за умови, якщо молодь оволодіє такою рисою як чесність.
Ще однією якістю, яка є запорукою гармонійного існування, на мою думку, є відданість. Я переконана, якщо особа має таку рису характеру, то вона обов'язково знайде своє щастя — в сім'ї, роботі, країні... У період життя людина має бути відданою. Як на мене, саме віддана особа має справжню жагу до життя. Лише та країна, у якій живе відданий народ, зможе досягти найбільших вершин, у цьому я переконана.
У кожної людини має бути улюблене заняття. Не можна весь час працювати, навчатися або займатися чимось корисним. Іноді необхідно відпочивати і займатися чимось таким, що подобається виключно тобі. Варіантів того, що може вважатися улюбленим заняттям людини, дуже багато – іноді таким є якась активна діяльність, пов’язана з подорожами або спілкуванням з новими людьми або зі старими знайомими. Бувають і такі люди, улюблені заняття яких пов’язані з можливістю побути на самоті. У будь-якому випадку улюблене заняття – це справа виключно індивідуальна, кожна людина має право проводити час так, як того бажає виключно вона сама.
У кожного з нас одна єдина Батьківщина. Особисто у мене – це Україна, і я про це ні хвилини не жалкую. Адже я народився в найкращій у світі країні. Я щиро люблю її привітних людей, її родючі землі і безмежні простори. Вічними символами моєї Батьківщини стало блакитне безхмарне небо і золотаві пшеничні поля. Багата українська природа не залишає байдужим жодного мого співвітчизника або гостя моєї країни. Я впевнений, що у нашої держави велике майбутнє.Та якою ж я бачу Україну в майбутньому? Як кажуть, майбутнього без минулого і теперішнього не буває. Звичайно ж, Україна й сьогодні велика держава. І про це можна розповідати нескінченно. Так само нескінченно можна міркувати і про майбутнє нашої країни. Щодо мене, то, насамперед, я хотів би, щоб наші співвітчизники стали щирішими, добрішими, щоб вони поважали і любили свій рідний край, а Батьківщина відповідала їм взаємністю.Україна ні в якому разі не повинна втратити свої шаровари, вишиванки, різнокольорові стрічки, музичні народні інструменти, свої танці, завзятий настрій і український дух, адже це – наша неповторна особливість! Сьогодні Україна багата не тільки на промислові підприємства і родючі землі, а й на працелюбних людей, і такою вона залишиться ще багато століть.На мій погляд, зараз дуже важливо берегти українську природу: створювати більше заповідників, садів, і парків, а також боротися проти вирубання лісів. Адже природа – це наше здорове життя і здоров’я майбутніх поколінь. Крім того – українська природа неповторна у своїй красі і повинна дарувати свою красу усім, хто живе на нашій землі.А взагалі, я впевнений, що майбутнє України найбільш усього залежить від нас з вами. Якщо ми будемо байдужими до усього, що відбувається навколо нас, то ми ніколи не зможемо збудувати щасливе майбутнє. Тому, якщо ми хочемо бачити свою рідну країну духовно, культурно, політично і економічно розвинутою державою, яка буде спроможною відстоювати свої особисті інтереси в будь-якій міжнародній сфері, ми повинні розвиватися самі, тим самим розвиваючи рідну країну, не бути байдужими до майбутнього і докладати до цього якомога більше зусиль. Чим вищими будуть прагнення наших співвітчизників, тим більший результат ми отримаємо у майбутньому.<span>У подальшому я хочу стати юристом, тому мені подобається більше дізнаватися про закони своєї Батьківщини, про їхнє виникнення, про історію країни. Мені дуже хочеться внести свій внесок у майбутнє України і своїми знаннями допомагати співвітчизникам. Я сподіваюсь, що я зможу якимось чином впливати на розвиток рідної країни. Та все ж, головне для мене – не ким стати, а яким бути. І якщо більшість українців, як і я, будуть прагнути стати щирішими, милосерднішими і добрішими, будуть мати бажання на краще змінити свою країну, то Україна обов’язково стане найрозвиненішою і найсильнішою у всіх відношеннях державою!</span>
Н.в чотириста
Р.в чотирьохсот
Д.в чотирьомстам
Зн.в чотириста
О.в чотирмастами
М.в на (у) чотирьохстах