На землю впала остання крапя дощу. Виблискують на сонці калюжі. З-за хмари вийшло сонце і освітило галявину.
Сонячні зайчики танцюють у хороводі із квітами. У небі з'явилася веселка. У легкому подиху вітерця відчуваються пахощі квітів та трав. А ось маленький метелик підставив свої крила під теплі промінчики сонця.
Ось, що відбувається після грози.
Що потрібно людині для щастя і хто чи що робить нас щасливими? Відповідь на це питання – неоднозначна. Комусь потрібне визнання, комусь – гроші, а комусь достатньо сімейного затишку. Особисто для мене щастя – це парадоксальне відчуття. Буває тягнеться воно довго і так добре на душі стає. А буває – настає зненацька. Наприклад, перевівши стареньку бабусю через дорогу. Щасливим мене роблять найпростіші деталі: здорові батьки, друзі поруч, улюблений песик. Також відчуття щастя мені дарує весна.
Єфімов, Савельєв, Євгеньєв, Дернов, Благоєв, Литвинов, Лук'янов, Сухарєв, Давидов, Дем'янов, Лучанінов, Георгієв, Рощин, Марцинкевич, Тьоркін, Шимчак, Гущин, Слєпцов, Муромцев, Астаф'єв, Звягінцев, Свєтлов, Бєлов, Столєтов, Кожицкий, Миклошич, Душин, Сергєєв, Єдличка, Псргачов, Куніцин, Лєсков, Шитик, Мірошников, Андріанов, Єлютін, Пугачов, Звєрєв, Живков, Ісаєнков, Дернов, Артемов, Алексєєв, Макєєв, Тімірязєв.
У кожного народу є його найбільша коштовність — це його мова. Саме в мові народ звеличує і стверджує себе в історії. Мудрість віків народу передається через рідну мову.Українська мова — одна з таких мов, що зберігає не лише мудрість віків, але й розвивається далі завдяки своїм письменникам, поетам, науковцям. Мова дозволяє народові бути народом, українська мова визначає, що є український народ. Бо не стане мови — не стане народу. Тому наше завдання зберігати мову, передавати її нащадкам. Українська мова частіше стала використовуватися в побутовому спілкуванні, її частіше можна почути в магазинах, транспорті. Приємно, що люди з повагою ставляться хто як до рідної мови, а дехто як до державної. Річ у тім, що в Україні проживають і інші народності, які мають за рідну іншу мову, але вони мають поважати мову народу, серед якого вони живуть.
Или
Рідна мова – це мова твого дитинства, це мова, на якій спілкуються твої батьки, багато твоїх родичів. Це шлях, яким ти йтимеш доти, доки не сягнеш краю. Це твої думки та почуття, це твої наміри та прагнення, адже ти наодинці з собою розмовляєш своєю мовою, рідною для тебе.
Кожен сам обирає, яку мову вважати рідною. Деякі люди приймають за рідну державну мову, деякі – материнську мову, що чули у піснях та колискових, у віршах та легендах, казках, які їм розповідали перед сном. Наш вибір – наше майбутнє, бо тільки нам вирішувати бути з більшістю чи залишитись індивідуальністю.
Нехай мільйони людей говорять на одній мові та пропагандують її, бували й такі моменти, коли мову нав’язували, але тільки ти сам обираєш на чий бік стати, чиї правила обрати.
Батьківщина-мати, український хребет, столиця гумору,досвідчений учень,творець правди
Я люблю тебе,мамо, а ще нашу Батьківщину-матінку
Наш український хребет-один з самих молодих гірських хребтів світу
Українською столицею гумору признано місто-герой Одесу
Я-досвідчений учень,томунесу відповідальність за меншихз
Тільки справжній творець правди щиро любить свою землю
