<span>Кто не испытал невзгод, тому не видать приятной жизни.</span>
Герой книги придумал увлекательную форму помощи Красной Армии: он со своими сверстниками окружил тайно заботой тех, кого оставили отцы и братья, ушедшие в армию. Ребята отмечали такие дворы красной звездой: это и старуха-молочница, семья лейтенанта Павлова, семья полковника Александрова. Тимуровская команда берет под свою защиту и охрану те семьи, у кого кто-то погиб на фронте. Ребята помогают воды принести. Сложить дрова в поленницу, поймать убежавшую козу. Их лозунг: «Сделай что-нибудь хорошее» .
Тимур учил помогать старым, больным, одиноким людям. Сам Тимур – рыцарь, он обладает великодушием не на словах, а на деле. Он ровен, корректен и со старыми, и с ребятами. Как горько ему, когда Ольга, не разобравшись, упрекает его за хулиганские поступки. «Если человек прав, он не должен бояться ничего на свете» . Он любит свою Родину, но понимает, что детям не место на фронте. Кто же останется со стариками и женщинами? Тимур всегда о людях думал: « Если будет каждому хорошо и спокойно, значит, всем будет хорошо и спокойно» .
Мудрость Тимура в желании отдавать, а не получать, любить свою Родину, уважать людей, мысли, слова, поступки сверять по Добру.
Основную идею добровольной взаимопомощи в конце повести Ольга выражает следующей фразой: "Ты о людях всегда думал, и они тебе отплатят тем же
Аліса — семирічна дівчинка, якій наснилися пригоди в підземній Країні чудес і Задзеркаллі, де вона зустрілася з різноманітними казковими і фантастичними персонажами, що живуть по своїй особливій логіці і весь час спантеличують розумну юну вікторіанку. Будучи втіленням всіх дитячих вікторіанських чеснот: чемності, привітності, скромності, стриманості, серйозності, відчуття власної гідності, Аліса одночасно зберігає в собі ту безпосередність і душевну відвертість. Світ нонсенсу, куди потрапляє Аліса, часто дратує її, дивні персонажі, з якими вона зустрічається, як правило, прискіпливі, дратівливі і образливі, проте їй вистачає здорового глузду, щоб примиритися з ситуацією, зуміти перевести розмову на іншу тему, дивуючись дивацтву світу, що відкривається перед нею, одночасно приймати його таким, як він є. Адже незважаючи на всю його дивність і уявну нез’ясовність, у світі Чудес і Задзеркалля царює своя бездоганна логіка.
Це світ, де все розуміється буквально, де метафора позбавляється свого переносного значення, внаслідок чого каламбур таким навіть не відчувається, де парадокс виявляється результатом бездоганної логічної побудови. У забавних же пародійних віршах, що рясно зустрічаються в тексті, в знайомих за оригіналом логічних і граматичних зв’язках раптом виявляються зовсім інші, а то й просто безглузді слова.
Учёные которые трудятся изо дня в день создавая что то полезное
Народ, домосед, огород, сосед, бред, плед, голод, город, муравьед.