В XVII в. возросли роль и значение купечества в жизни страны. Большое значение приобрели постоянно собиравшиеся ярмарки: Макарьевская близ Нижнего Новгорода, Свенская в районе Брянска, Ирбитская в Сибири, ярмарка в Архангельске и т. д., где купцы вели крупную по тем временам оптовую и розничную торговлю.Наряду с развитием внутренней торговли росла и внешняя. До середины века огромные выгоды из внешней торговли извлекали иностранные купцы, вывозившие из России лес, меха, пеньку, поташ и т. д. Достаточно сказать, что английский флот был построен из русского леса, а канаты для его кораблей были сделаны из русской пеньки. Центром русской торговли с Западной Европой являлся Архангельск. Здесь имелись Английский и Голландский торговые дворы. Тесные связи устанавливались со странами Востока через Астрахань, где находились Индийский и Персидский торговые дворы.Русское правительство поддерживало усиливающееся купечество. В 1667 г. был издан Новый Торговый устав, развивавший положения Торгового устава 1653 г. Новый Торговый устав повышал пошлины на иностранные товары. Иностранные купцы имели право вести оптовую торговлю только в пограничных торговых центрах.В XVII в. значительно расширился обмен товарами между отдельными регионами страны, что говорило о начале складывания всероссийского рынка. Началось слияние отдельных земель в единую экономическую систему. Растущие экономические связи укрепляли политическое единство страны.<span>
</span>
Так звичайно
Навіть Перша світова війна була похідною від попередніх, дуже важких і просто-таки страшних історичних стратегій, і вона була абсолютно невідворотною. Її розпочали не тоталітаризми, а європейські демократії. Тому що навіть дуже консервативна тогочасна кайзерівська Німеччина була країною демократичною, яка не знала жодного політв’язня – зрозуміло, до початку війни. Так само й Австрійська імперія. Але вони почали війну вкупі зі зразковими західними демократіями – англо-французькою передовсім.
А 1918 року, коли війна начебто скінчилася, почалася наступна стадія цієї кризи, і рано чи пізно вона повинна була завершитися ситуацією 1938–1939 років, коли війна розгорілася на повну силу. Словом, можна говорити про те, що 1914-й і 1939 роки – це не Перша і Друга світові війни, а взагалі світова війна, що обіймає майже все ХХ століття. Тому що в 1945 році вона не скінчилася, вона продовжувалась у різних жанрах: десь через п’ятирічку забушувала Корейська війна, вслід за тим – війна в Індокитаї. Зрештою, ця світова війна 1910-х – кінця 1990-х років обіймає ціле століття.
