Н. триста дев'яносто
Р.трьохсот дев'яноста
Д. трьомстам дев'яноста
Зн. триста дев'яносто
Ор. трьомастами дев'яноста
М. (на) трьохстах дев'яноста
Ярослав Мудрий… Цікава й складна, дуже суперечлива постать. Жорстокий мовник і мудрий книголюб; творець першого зведення руських законів — “Руської правди» і князь, що залізною рукою скарав в боротьбі навіть найближчих родичів; лукавий політик і натхненний будівничий… Туди, в ті далекі сиві віки, полинув думкою і поетичною уявою Іван Кочерга. Постать мудрого князя, певно, і зацікавила його тим, що була непростою, медичною й суперечливою. У передмові до твору Кочерга писав: «Щодо самого Ярослава, центрального дійства драматичної поеми, то в змалюванні його треба було прагнути не лише історичної та художньої правди, а й якогось філософського узагальнення, якоюсь свіжого розкриття цього надзвичайно суперечливого характеру». Справді, в особі історичного Ярослава поєднувалося чимало рис, які були цуже несхожі між собою: честолюбство і щира любов до культури й освіти, великодушність і лукавство, лицарська відвага і лякливість. Він був щедрим і скупим, невдячним за зроблені йому послуги, мав характер запальної, експресивної, енергійної людини. Це риси монументальної трагічної постаті, однаково величної і в своїх чеснотах, і в своїх пороках. Але образ князя написаний загалом у реалістичному плані з яскраво вираженим замилуванням автора цією винятковою феноменальною особистістю. Наділений багатьма позитивними рисами характеру, Ярослав постає як великий громадянин і воїн, видатний державний діяч. Помисли, думки й дії Ярослава спрямовані на те, щоб возвеличити Київ, зібрані під його корогви всю Русь, зміцнити княжу владу. Мріяв він також «вбрані» свою державу, просвітити її, прикрасити чудовими храмами, будівлями. Для нього привозив «іскусних» майстрів з-поміж греків, учив своїх людей будувати, купував і переписував у монастирях книги, та й сам князь «книгам прилежа помитая часто в день и в ночи».
Ярослав мріє про мир, спокій, про щастя будувати — а життя владно ламає його наміри і примушує братися за меч. «Раніш закон, а потім благодать», — виголошує він. Спочатку треба зміцнити державу. І князь веде полки проти печенігів. А вже зійшовши — хоч на недовгий час — з бойового сідла, беріться будувати храми.
Не їж чипси-бо це не корисна їжа!Тож давай поїдемо в Мексику,побачимо нові надзвичайні пейзажі!
Ответ:Жив був дiд вин працювал на полi и дуже втомився.В нього були внуки але дiд их не дуже вiрно виховував iх.Вони були не вихованi i всiм грубили.I один раз дiд попросив допомогти йому але його внуки вмолвили ''Ми тобi не преслуги iди геть старик'Дiд про себе промолвил 'Що посiэшь то i пожнешь''
Объяснение: