ВЕЛИКАЯ ОТЕЧЕСТВЕННАЯ ВОЙНА, война СССР с Германией и ее союзниками в 1941–1945 и с Японией в 1945; составная часть Второй мировой войны.
<span>Великая Отечественная войны явилась крупнейшим событием 20 в. , определившим судьбы многих народов. Вопросы о ее предыстории, причинах, характере, периодизации, итогах были и остаются предметом дискуссий в научных, политических кругах и в общественном мнении. В России они приобрели особую остроту в связи с 60-летней годовщиной начала войны, и очевидно, что они будут продолжаться еще долгое время.
</span>Вторая мировая война (1 сентября 1939 — 2 сентября 1945) — вооружённый конфликт двух мировых военно-политических коалиций, ставший крупнейшей войной в истории человечества. Во Вторую мировую войну оказалось вовлечено 61 государство (из них 37 приняли участие в боевых действиях), на территории которых проживало свыше 80 % населения земного шара. Военные действия охватили территории 40 государств. Погибло, по разным оценкам, от 50 до 70 млн человек. <span>
</span>
Реформы Солона сделали его очень популярным у простого народа, но крайне непопулярным у аристократов. Из-за интриг аристократов, в особенности Милдроната и Пигидия он был вынужден уехать
<span>Согласен. Благодаря книгопечатания, церковные книги на Руси стали намного дешевле, ибо раньше их писали от руки, да и их количество после этого открытия стало больше. Так же благодаря этому появились другие книги, помимо церковных. Это увеличило образованность многих русских. Ну, вот-с. Пойдет?
</span>
Навесні 1708 року гетьман Іван Мазепа, прагнучи позбутися залежності від Москви, таємно домовився з королем Швеції Карлом Дванадцятим про військову допомогу Україні. Восени бойові дії московсько-шведської війни були перенесені на територію Гетьманщини. 21 вересня королівське військо перейшло на Сіверщину, туди ж із трьох боків рушили армії царя Петра Першого.
23 жовтня до міста Борзни, де перебував гетьман, прискакав його небіж Андрій Войнаровський з повідомленням про наближення московської кінноти. Мазепа негайно виїхав до своєї столиці Батурина і упродовж ночі спалив там частину власного архіву. Вранці у неділю 24 жовтня гетьман із старшиною та чотирма тисячами козаків залишили Батурин і наступного дня переправилися на правий берег Десни біля села Оболоння. На третій день вони прибули до села Горки, де розміщувався штаб Карла Дванадцятого. Говорить київський історик Тарас Чухліб:
"29 жовтня була зустріч між українським гетьманом та шведським королем, під час якої, очевидно, було підписано договір між Українським гетьманатом та Шведським королівством. І це означало відхід Українського гетьманату на чолі з Іваном Мазепою від зверхності російського царя Петра І. В радянській історіографії і в російській історіографії раніше це означалось як зрада, пізніше це стало означатися як відмова Івана Мазепи від протекції Петра І".
За кілька днів десятитисячна московська армія під командуванням Олександра Меншикова оточила Батурин і стала його штурмувати. У ніч на 2 листопада завдяки зраді наказного прилуцького полковника Івана Носа гетьманська столиця була взята і зруйнована, а її захисники та всі мирні мешканці – вбиті. Говорить професор Віктор Горобець:
"Вибір гетьмана був не просто непростим, він був вистражданим. Це був вибір політика, який думав не про свою участь, а шукав такого по-справжньому мудрого рішення Володаря. І тому найперше означення для всіх тих подій – очевидно, це підпадає під означення «трагедія». Але це була та трагедія, яка, власне, і уможливила збереження української самої ідентичності".