<span>Джим Хокінс —
позитивний головний герой роману Роберта Льюїса Стівенсона «Острів
скарбів». Розповідь ведеться від його імені. Саме вчинки головного героя
розкручують сюжет роману Стівенсона.
«Острів скарбів» опис Джима
То був високий, міцний, огрядний чоловік з брунатним обличчям. Над
коміром його заяложеної синьої куртки стирчала просмолена косичка. Руки в
нього були зашкарублі і пошрамовані, з чорними поламаними нігтями, а
рубець на щоці мав неприємний блідо-багровий відтінок.
Джим — підліток, син власників трактиру «Адмірал Бенбоу», який випадково
виявляється втягнутим у небезпечну і захоплюючу історію. Бере активну
участь у всіх подіях: це він подружився з піратом Біллі Бонсом, знайшов і
забрав карту Острова Скарбів з його скрині, а потім передав її доктору
Лівсі і сквайрові Трелоні; він виявив на кораблі змову, знайшов Бена
Ганна на Острові скарбів, застрелив напавшого на нього пірата Ізраеля
Гендсе, відвів корабель піратів на Північну стоянку і став яблуком
розбрату у протистоянні між Джоном Сильвером і залишками його зграї.
Головний герой роману Джим Хокінс гідно виходить з усіх випробувань і
долає усі перешкоди на шляху свого порятунку. Він сміливо, як доросла
людина з досвідом, долає все те, що було йому уготовано. При всьому тому
Джим завжди сам прагнув до пригод. Саме тому він сховався в бочку з-під
яблук, саме тому він почув розмову піратів, саме тому він опинився в
одній із шлюпок, що спускалися на берег, і саме тому він вирішив один
пробиратися на «Еспаньйолу» і рятувати корабель.
Письменник зображує Джима в чомусь звичайним хлопцем, який завжди марив
про пригоди і отримав їх сповна, а в чомусь ми бачимо, що Хокінс –
людина, з якої варто брати приклад. Навіть перед лицем смертельної
небезпеки Джим залишається відданим своїм товаришам, чесною і сміливою
людиною, він завжди тримає своє слово. Крім того, Джим проявляє себе як
благородна і добра людина – він був готовий допомогти навіть своєму, уже
переможеному, ворогові.
Як і в більшості творів Р. Стівенсона в «Острові скарбів» пригоди Джима
Хокінса і його товаришів закінчуються щасливо – вони знаходять
піратський скарб і повертаються додому багатими людьми. А пірати, як і
повинно бути, зазнають кари і їх залишають на самотньому острові.<span>Джерело: </span></span>
Ответ:
Лука ходит по земле русской. На какое-то время он останавливается в разных ночлежках и приютах. Там он занимается тем, что разговаривает с постояльцами. Дает им утешение. Только утешение его это ложь. Он считает, что ложью можно спасти человека, дать ему надежду на лучшее будущее. Он утешает Анну, что после смерти она отдохнет, что за чертой нет боли, голода, только покой. Он дает надежду Артисту, что тот может вылечиться от алкоголизма. Для этого ему надо отправиться на лечение в специальную клинику. Артист загорается этой идеей. Он начинает собирать деньги. Но итог этой лжи печален. Артист разочаровался в словах Луки и повесился. Чужая ложь убила его.
Сатину не нравиться ложь Луки. Он считает, что бесполезно давать людям ложную надежду. Вместе с тем, он понимает, что Лука из жалости лгал окружающим. К концу пьесы он считает, что человек с большой буквы достоин жизни и правды. Истинный же гуманизм в пьесе подразумевается, но не озвучивается никем из героев. Гуманизм этот заключается в том, что человеку не надо давать ложной надежды, а надо помогать людям, попавшим в беду. Надо давать шанс каждому, даже обитателю ночлежки. Каждый человек достоин сострадания.
Объяснение:
1.Баран
2.кот-вор
3.Побег
4.Добыли огонь
5.приход медведя.
6.Приход волков
7.Возвращение кота.козла и барана домой.
1.Гимнография, то есть церковные песнопения.
2.Агиография: жития и рассказы о подвигах святых.
3.Тексты священного писания.
4.Проповедь.
Главный герой рассказа глухонемой Герасим - человек недюжинный силы, огромный добродушный крестьянин, которого барыня забрала из деревни в город. После тяжелого крестьянского труда жизнь в городе была намного легче, Герасим начал потихоньку привыкать к новой жизни, но неожиданно для себя самого влюбился в прачку Татьяну, которую барыня решила выдать за пьяницу - башмачника Капитона. Чтобы не было драки между крепостными Татьяну заставили пройти около Герасима, изобразив пьяную женщину, знали, что он ненавидит пьяниц. Свей цели добились, Герасим перестал обращать внимания на Татьяну. Вскоре после ее отъезда Герасим нашел маленького щенка, обмыл его и положил с собой в кровать, больше он с ней не расставался, но собака однажды зарычала на барыню. и та приказала от нее избавиться. Герасим всем своим видом показал, что сделает это сам. Он утопил Муму, вернулся в свою каморку, собрал свои вещи и ушел из Москвы назад в свою деревню.