П. Я. Чаадаев отрицал возможность общественного прогресса в России, не видел ни в прошлом, ни в настоящем русского народа ничего светлого. По его мнению, Россия, оторванная от Западной Европы, закостенелая в своих нравственно-религиозных, православных догмах, находилась в мертвом застое. Спасение России, ее прогресс он видел в использовании европейского опыта, в объединении стран христианской цивилизации в новую общность, которая обеспечит духовную свободу всех народов.
<span>Правительство жестоко расправилось с автором и издателем письма. П. Я. Чаадаева объявили сумасшедшим и отдали под полицейский надзор. Журнал "Телескоп" закрыли. Его редактор, Н. И. Надеждин был выслан из Москвы. Ему запретили заниматься издательской и педагогической деятельностью. Однако идеи, высказанные П. Я. Чаадаевым, вызвали большой общественный резонанс и оказали значительное влияние на дальнейшее развитие общественной мысли. </span>
1. Гибкая политика московских князей по отношению к Орде и соседним княжествам
2. Удобное географическое положение
3. Поддержка со стороны русской православной церкви
близ города Зама .единственное сражение проигранное Ганнибалом. Если учебник Вигасина,Годера и Свенцицкой то открой параграф47 " Вторая вона Рима с Карфагеном
<span>У 30-40-х pp<span>. </span>XIX <span>ст. в Англії розгорнувся масовий рух, </span><span>відомий під назвою "чартизм" (від англ. </span>charter <span>- хартія). Це був найбільший рух протесту, прихильники якого вимагали надання більших представницьких повноважень у палаті громад англій<span>ського парламенту. Значну частину чартистів становили робітники, </span>які вбачали в загальному виборчому праві можливість створення парламентської системи, яка у своїх діях зважатиме на їхні потреби.</span></span><span><span>Відлік чартистського руху ведуть від 1836 </span>p<span>., </span>коли столяр Вільям Ловетт створив невелику Лондонську асоціацію робітників. Наступного року вона висунула свої вимоги з 6 пунктів:</span><span><span>1.<span> </span></span> Загальне виборче право для дорослого чоловічого населення.</span><span><span>2.<span> </span></span> <span>Рівні виборчі округи. 3. Щорічне переобрання членів парламенту. 4. Оплата для членів парламенту. 5. Таємне голосування, 6. Ліквідація майнового цензу стосовно виборів до парламенту. Ця програма, підтримана більшістю організацій у країні, стала основою "Народної хартії", опублікованої 1838 р. Було складено петицію до парламенту, підписання якої вилилось у масові де<span>монстрації, мітинги та грандіозні факельні маніфестації з гаслами </span>на ЇЇ підтримку. Невдовзі було зібрано понад мільйон підписів.</span></span><span><span>Схвалену чартистським конвентом (з'їздом) у Лондоні петицію було вручено парламентові у липні 1839 </span>p., але той відхилив її більшістю голосів.</span><span>Влітку 1840 р. утворилася Національна чартистська асоціація </span><span>(власне, політична партія), яку очолив В. Ловетт. Незабаром у її лавах було близько 50 тис. членів. Складену чартистами другу петицію підписало понад 3 млн. осіб. Крім 6 вимог першої хартії, до другої долучили й "питання ножа та виделки", тобто матеріального становища робітників. Висувалися вимоги скасувати закон про бідняків, обмежити робочий день, підвищити оплату праці наймитів. Парламент відхилив і цю петицію. Не увінчалася успіхом і спроба організувати на підтримку хартії загальний страйк. Активність чартистів тимчасово спала.</span><span>Останнє піднесення чартистського руху припало на 1847- 1848 </span>pp<span>. </span><span>Під новою петицією було зібрано 5 млн. підписів. Але <span>вжиті урядом рішучі заходи зірвали цю акцію чартистів. Парламент знову відхилив петицію. Восени 1848 </span></span>p<span>.. </span><span>рух чартистів почав </span><span>занепадати і в 50-х </span>pp<span>. </span>XIX <span>ст. зійшов нанівець. прочитавши це можна написати причини та наслідки .ну принаймі я так думаю...</span>