З школи я йду довго. Навкруги було так тихо. Я вже пройшов майже пів шляху, і став чути спів синички. Я зупинився і почав слухати. Синичка така маленька, а так голосно і гарно співає. Напевно спів для синички це її мета, і вона так старанно до неї прагне. Десь ще хвилин 10 я послухав її прекрасний, може трошки тихенький, але прекрасний спів. Я пішов додому і цілий день намагався йти до своєї мета, як та маленька синичка.
<u>Т</u>и<u>х</u>о осінь <u>х</u>о<u>д</u>ить <u>г</u>аєм, лі<u>с</u><u>д</u>о<u>вк</u>о<u>л</u>а а<u>ж</u><u>г</u>о<u>р</u>ить.
Корінь — основна, єдина обов'язкова для кожного слова морфема, що є носієм його лексичного значення, повторюється у всіх граматичних формах і споріднених словах.
Корінь — це центральна частина слова, яка є неподільною частиною споріднених слів, що утворюють словотвірне гніздо.
Корінь може збігатися з основою слова: день; зіставляється з іншими — некореневими морфемами.
І: спокій і тиша, вечір і ранок, очерет и лобода, багатий і бідний, глід і береза, сьомий і восьмий, ліс і діброва,
й: зрада й підступність, далекі й близькі, одуди й сови, літо й осінь, освіта й наука, страви й напоі, сьогодні і завтра
Вроде так(но я не уверена)
Cоняшник – висока рослина
зі жорстким стеблом. До нього кріпиться темно-зелене листя великого розміру.
Розцвітає рослина влітку. На одному стеблі знаходиться гарне суцвіття.
Посередині кругла середина із трубчастих квітів. Вони темно-коричневого
кольору. Обабіч кошика розташовуються великі язичкові квіти. Саме вони
нагадують жовтогаряче сонце. Навіть назва квітки співзвучна цій подібності.
Влітку часто доводиться
бачити на безмежних полях золотий килим розквітлих соняшників. Це напрочуд
чудова картина.