Ответ:
Объяснение:
III группа (с вероятностью 94 %) I группа (с вероятностью 6 %)
Епітеліальна тканина, або епітелій, майже не містить міжклітинної речовини і складається з шарів клітин, які щільно прилягають одна до одної. Саме тому з епітелію утворені покриви багатоклітинних тварин. Клітини зовнішнього епітеліального шару можуть виділяти слиз (як у червів, риб), щільну речовину хітин (як у раків, комах). До складу покривного епітелію можуть входити кілька шарів клітин, що омертвіли й ороговіли (як у змій, горобців, бегемотів, людини). Зрозуміло, що тканина з такими властивостями є надійним захистом організму.
Але з епітелію складаються не тільки покриви — з нього утворені внутрішні поверхні органів. Будова клітин таких епітеліальних тканин залежить від функції органа . Так, клітини епітелію порожнини носа багатьох ссавців, наприклад кота, собаки, людини, оснащені безліччю війок, що затримують пилинки, які разом із повітрям потрапляють до носа. Клітини епітелію, що вистилає внутрішню поверхню кишечнику, мають вирости — ворсинки. Вони збільшують площу, через яку відбувається транспорт поживних речовин до клітин.
М'язова тканина (мал.) забезпечує різні види рухів тварини, її клітини мають подовжену форму, вони здатні скорочуватися, зменшуючи довжину і потовщуючись. Ця робота вимагає великих витрат енергії, тому в клітинах м'язової тканини міститься багато мітохондрій.
Нервова тканина складається з нейронів — клітин із безліччю відростків (мал.). Завдяки нейронам організм може сприймати впливи навколишнього середовища і зміни власного стану й реагувати на них. Сигналом, який виникає в нейроні у відповідь на дію середовища, є слабкий електричний струм. Він розповсюджується ланцюгом нейронів, з'єднаних між собою відростками.
Тонкий кишечник отдел пищеварительного тракта человека расположенный между желудком и толстой кишкой.В тонкой кишке в основном и происходит процесс пищеварения.
Процесс спорообразования необходимо систематически контролировать путем взятия проб. По окончании спорообразования разведение закончено. Для отделения биомассы применяют различные методы. Экономичность этих методов определяется, с одной стороны, размерами потерь биопродукции, с другой - расходами на эту операцию. Лучшим методом является лиофилизация, однако она пригодна только при небольшом объеме продукции. Другой хороший способ - сушка распылением через форсунки в струе нагретого воздуха, когда сушке подвергается вся питательная среда с содержащимися в ней спорами и кристаллами и конечным продуктом является тонкий порошок. Разделение на центрифуге типа Sharpless с большим числом оборотов ( 15000 об / мин) дает довольно влажный концентрат, который можно высушивать в форсуночных или вакуумных сушилках, а также путем лиофилизации. [1]
Процесс спорообразования заключается в утолщении всех оболочек клетки. Они пропитываются солями дипикалината кальция, становятся плотными, клетка теряет воду, замедляются все ее пластические процессы. При попадании споры в благоприятные условия она прорастает
Если не сделать дренаж, то растение начнёт гнить от переизбытка влаги