Дієприкметниковим зворотом називають дієприкметник разом із залежними від нього словами. Дієприкметниковий зворот у реченні завжди виконує роль поширеного означення. Наприклад, Море мовчало зовсім, приспане тихою ласкою ночі (Дніпрова Чайка). У наведеному реченні дієприкметниковим зворотом є приспане тихою ласкою ночі, де дієприкметником виступає слово приспане. Дієприкметниковий зворот може стояти як перед означуваним словом, так і після нього. Від цього залежить вживання при ньому розділових знаків, а саме коми. Якщо дієприкметниковий зворот стоїть після означуваного слова (іменника), то цей зворот на письмі виділяють комою (або комами), а в усному мовленні — паузою та інтонацією: Безмежний степ, укритий снігом, спав (М. Старицький). Дієприкметниковий зворот, що стоїть перед означуваним словом (у препозиції), комами зазвичай не виділяють: Край моря сонце золотить укриті лісом гори (Н. Забіла).
Дієприкметниковий зворот у реченні може стояти не безпосередньо після пояснюваного слова, а бути відділеним від нього іншими членами речення. У такому разі його відокремлюють комами: ХодитьхмараОзначуваний іменник у ролі підмета над березами, блискавками підперезанаВіддалений дієприкметниковий зворот (В. Кочевський).
<span>Рідна земля – мати, а чужа – мачуха.
Та земля мила, де мати родила.
У чужій сторонці не так світить і сонце.
В чужий край не залітай, щоб крилечка мати.
В чужім краю і солов’ї не цвірінькають.
</span>
-Мам,сходи в магазин за мороженым.
-А сама?
-Что-то не хочется
-Эх ты!Любишь кататься люби и саночки возить!
У бабушки очень вкусное вишневое варение. Дедовы пчёлы дали хороши и полезный гречаний мёд. Мама сделала шикарный грибний суп.
Мені здаеться що так кажуть бо бджілки дуже роботящі вони роблять мед який лікуе горло
