Майже щоліта я їжджу до бабусі в село Веселе. Там у мене є приятель
Андрій. Він мій ровесник і так само, як і я, приїжджає влітку до своєї
бабусі з міста. Андрій - веселий і добрий товариш, хоча й любить
прихвастнуть, та й боязкуватий малість: Один раз пішли ми з Андрієм і
іншими хлопцями в ліс. Довго ходили, назбирали грибів, наїлися чорниці.
День уже давно перевалив за обід, коли ми повернули додому. Ідемо, різні
цікаві випадки з життя один одному розповідаємо. А Андрюшка що не
скаже, виходить, що він самий сміливий, найшвидший, самий кмітливий. Ми
посміюємося тихенько, але не заперечуємо - нехай собі бовтає. Але отут
недалеко від краю лісу ми почули незрозумілий шум. Загрозливий тупіт
насувався прямо на нас, тріскотіли суки, і мені, якщо чесно, стало
небагато не по собі. Але. я подивився на місцевих хлопців і побачив, що
їм ничуточки не страшно.
Андрій же, не втрачаючи ні секунди, незбагненним чином забрався в
густі колючі кущі й тихо, з розширеними від страху очами, подавав нам
звідти знаки. Незабаром шум вийшов, і сільські хлопці прийнялися
реготати, витягаючи Андрюшку із чагарнику. Виявляється, за пагорбом
пролягала тропа, по якій сільська череда вертається додому. Так ми,
міські, злякалися звичайних корів, а Андрій цим летом більше не
хвастався.
2 варіант
Із приходом осіни починається грибна пора. По вихідним ми всією
родиною сідаємо на електричку і їдемо в ліс. У кожного в руках більший
кошик, а за спиною - рюкзак з їжею й теплими речами.
У цю неділю асі було як звичайно. паровоз, Що Пихкає, привіз нас на
станцію о шостій годині ранку. Ми відправилися по стежці в глиб лісу,
любуючись золотавим листям і радуючись тихій сонячній погоді.
Після недовгого привалу й сніданку почалося «грибне полювання».
Грибів виявилося сила-силенна: і сироїжки, і маслюки, і білі, і
лисички... Більші й зовсім малюсінькі, які є смачніше всього. Ми так
захопилися, що зовсім забули про необхідність запам'ятовувати дорогу, а
коли спробували зорієнтуватися, зрозуміли, що... заблудилися.
Спочатку я дуже зрадів: от було б здорово заночувати в лісі! Але мама
швидко остудила мій запал, сказавши, що осінні ночі холодні, та й спати
не на чому - спальники-те ми не взяли. Тому було вирішено вибиратися.
Ми рушили навмання, голосно кричачи «агов! агов!». На щастя, незабаром
нам зустрілися інші грибники, які й вивели нас на станцію.
<span>Додому ми повернулися утомлені, але з повними кошиками грибів. Так, ця пригода запам'ятається мені надовго.</span>
Мені здається, що демонстрація почуттів насправді говорить про їх відсутність, бо спражнє почуття не потребує оцінки інших. Воно лише для двох.Говорять, що кохання, яке проходить перевірку випробуваннями, здатне робити неможливе.Бо любов – це самозречення. Кохання - одне з найпрекрасніших почуттів, яке важко описати. Лише коли бачиш прояви його в житті, саме у вчинках, а не у словах, то розумієш, що кохання існує. На мою думку, саме кохання творить світ у всіх його найкращих проявах. А іноді робить неможливі речі.<span>У кожної людини є своя відповідь на питання ”Яке воно, справжнє кохання?” </span>
Деепричастие-это самостоятельная часть речи или особая часть глагола, обозначающая добавочное действие при основном действии. Эта часть речи соединяет в себе признаки глагола и наречия.
Староста класу - це виборна посада.
Виборча дільниця почала роботу о восьмій годині.
На ділянці посадили помідори,капусту та огірки.
Я відкрив особистий рахунок у банку.
Особові займенники змінюються за відмінками.
АТС обслуговує чотириста двадцять абонентів.
Ми придбали абонемент у басейн.
Для регулювання імунної системи організму хороший ефект дає квітковий пилок.
Афект - стан дуже сильного, але короткочасного нервового збудження.
У діалектних словниках зібрана лексика територіальних діалектів.
Науковий діалектичний погляд на світ складався протягом тривалого розвитку філософії.
У виконанні Віри Брежнєвої прозвучала пісня "Реальне життя".
Комедія "Хазяїн" - реалістичний твір.
Зелений колір створює оптимістичний настрій.
Тренер футбольної команди прийняв оптимальне рішення
