Я вчуся у ... класі. мого вчителя звати ... . Моя найкраща подруга .... . Наш клас дуже добрий , наполегливий,старанний. И
<span>"Україна — серце Європи"... Цей вислів знає кожен, та не кожен замислюється, що він означає. Що мається на увазі: чи то географічне розташування нашої держави, чи то популярність її серед європейських народів, чи то національний характер пересічного українця? </span>
<span>Насамперед наша Вітчизна є європейською країною не тому, що її територія — центр Європи, а тому що українці здавна сповідують ті принципи свободи й незалежності, які притаманні багатьом народам інших держав. Варто згадати лише окремі події історії, щоб переконатися в цьому: утворення й розквіт Запорізької Січі з її вільнолюбними традиціями, народний бунт проти кріпацького устрою, репресій радянських часів, боротьба проти численних утисків мови та культури... Усього й не перелічити. </span>
<span>Та найбільш яскравим фактом, який підтверджує думку про схильність українців до незалежного існування, є подія 1991 року, коли наш народ заявив про своє прагнення самому вирішувати долю Батьківщини, будувати сильну соборну країну, мати єдину державну мову — українську. Так, ми зробили свій вибір, який чітко показав: як й інші народи Європи, ми хочемо власної свободи, а не одвічного рабства. Тому сміливо можна стверджувати, що ми європейці не завдяки географічному розташуванню, а завдяки національному самоусвідомленню, прогресивності, патріотизму. Проте вважати, що назву "європейський народ" здобуто лише через притаманні нам риси характеру, теж неправильно. Хіба Україна не йшла в ногу з основними історичними та культурними процесами, які відбувалися в Європі? Неможливо перелічити геть усі факти на підтвердження цієї думки, однак деякі з них варто назвати. </span>
<span>Згадаймо хоча б літературне життя в державі. Так, у другій половині XIX століття у літературі західноєвропейських країн панує реалізм — літературний напрям, який зображує життя як потік закономірних подій. </span>
<span>У цей самий час українські письменники збагачують вітчизняну літературу реалістичними творами, що мають величезне художнє і загальнолюдське значення. А розквіт фемінізму в Європі початку XX століття знайшов своє відображення у творах Наталі Кобринської, Лесі Українки, Ольги Кобилянської, які намагалися захистити права жінки в тогочасному суспільстві. Відомі діячі нашої Батьківщини завжди реагували на прогресивні історичні та культурні зрушення в західних країнах. </span>
<span>Сучасні суспільно-політичні процеси української держави також указують на її європейську спрямованість. Недарма відчутна орієнтованість нашої економіки, освіти, медицини на кращі досягнення інших держав. </span>
<span>А утвердження свободи слова, вільний розвиток демократії в Україні доводять: ми — європейці. Та не треба думати, що ми забули шевченківське "...свого не цурайтесь". Українці, будучи європейською нацією, завжди пам'ятатимуть про свої національні ідеали. </span>
Ето с интернета но можно что то переделать)
На письмі звуки передаємо буквами (літерами). Букви – це умовні знаки, якими передано на письмі звуки мовлення. Сукупність букв, розташованих у певному порядку, називають алфавітом (або азбукою, абеткою).
<span>Актуальність проблеми толерантності пов'язана з тим, що сьогодні на</span>
<span>перший план висуваються цінності і принципи, необхідні для загального</span>
<span>виживання і вільного розвитку (етику і стратегію ненасильства, ідею</span>
<span>терпимості до чужих і чужим позицій, цінностей, культур, ідею діалогу і</span>
<span>взаєморозуміння, пошуку взаємоприйнятних компромісів тощо.).</span>
<span>«Толерантність - це те, що робить можливим досягнення миру і веде</span>
<span>від культури війни до культури миру», - так говориться в Декларації принципів</span>
<span>толерантності, прийнятої генеральною Конференцією ЮНЕСКО в 1995 році.</span>
<span>Толерантність - це миролюбність, толерантність до етнічним, релігійним,</span>
<span>політичних, конфесійних, міжособистісних розбіжностей, визнання</span>
<span>можливості рівноправного існування «іншого»</span>
<span>Толерантність - це людська чеснота: мистецтво жити в світі</span>
<span>різних людей і ідей, здатність мати права і свободи, при цьому, не</span>
<span>порушуючи прав і свобод інших людей. У той же час, толерантність - це не</span>
<span>поступка, поблажливість чи потурання, а активна життєва позиція</span>
<span>основі визнання іншого.</span>
Лінійка . Кожний учень має безліч шкільних речей. Не можна в школі обійтися без зошита й ручки, підручника. А на уроці математики дуже часто потрібна лінійка.
Моя лінійка середнього розміру. Її довжина — 25 сантиметрів, ширина — 2 сантиметри. Вона червоного кольору. Виготовлена з пластмаси. Лінійка не схожа на інші предмети, бо має плоску форму. Призначена вона для креслення прямих ліній.
Без лінійки не проведеш рівно відрізок, не зможеш накреслити потрібну фігуру. Навіть у молодших класах вона була моєю помічницею при рахуванні. Наша перша вчителька вчила нас правильно додавати і віднімати за допомогою лінійки. Тож лінійка — моя помічниця з перших днів навчання.