<span>Вторая половина XVI в. была временем окончательного утверждения в Речи Посполитой в целом и на белорусских и большей части украинских земель в частности крепостнических отношений и фольварочно-барщинной системы хозяйства с такими характерными для них явлениями, как резкий рост феодальной эксплуатации в ее наиболее грубых и жестоких формах и значительное ухудшение социального положения не только крестьян, но и горожан. Эти сдвиги, несомненно, вели к обострению социальных антагонизмов в феодальном обществе Речи Посполитой, находя свое выражение прежде всего в бегстве крестьян, их выступлениях против помещиков, в образовании из беглых крестьян на южных границах страны поселений вольного казачества, постепенно превращавшегося в силу, организующую и направляющую движение социальных низов против феодального гнета.</span>
3;1;4;3;1;1;2;3;2134;23;231
Вот ответ на первый вопрос
Ливонская война
Посаджений ним у Києві «на батькове місце», як пише літопис, Ізяслав Ярославович не мав ані здібностей, ані авторитету, ані сили батька, щоб зосередити загальноруську владу в своїх руках, тож увійшов у спілку з братами Святославом Чернігівським і Всеволодом Переяславським. Усі державні справи брати вирішували поспіль. Тріумвіри ухвалювали нові закони («Правда Ярославичів» 1072 року), перевели молодшого брата Ігоря з Володимира-Волинського до Смоленська, визволили свого дядька Судислава із в'язниці, куди його запроторив Ярослав, разом ходили в похід на торків. Але тріумвірат Ярославичів дбав головним чином про примноження земель.
Справжні Двуумріат на Русі складаються лише за доби існування ранньофеодальної держави, завершення будівницва якої вчені пов'язують з ім'ям Ярослава Мудрого. 1026 він розділив по Дніпру Південну Русь, при цьому віддав братові Мстиславу Володимировичу Лівобережжя з Черніговом, а собі взяв Правобережжя з Києвом. Дуумвіри спільно правили державою аж до смерті Мстислава (1036), після чого Ярослав зосередив владу в своїх руках. Наступний двуумріат склав Всеволод Ярославич, великий князь київський 1078–93, поділивши владу зі старшим сином Володимиром Мономахом. По смерті Всеволода Святополк Ізяславич, вокняжившись у Києві, утворив з Володимиром Мономахом дуумвірат, що два десятиліття панував на Русі.
