Рябина (Sorbus) - род листопадных морозостойких кустарников и деревьев. В природе рябины встречаются в лесах и гористых местностях северной и средней части северного полушария. Довольно простые в уходе, большинство рябин выглядит великолепно почти в течение всего года. Рябины можно разделить на две категории. К первой относится широколистная Р.мучнистая (S.aria) - дерево, естественно произрастающее в Европе. Название дано из-за бело-серебристого цвета нижней стороны листьев этой рябины. Вторая категория - хорошо знакомая всем рябина со сложными удлиненными листьями, каждый из которых состоит из множества заостренных узких листочков. Собственно, об этой второй категории рябин эта статья.
Именно эти рябины исключительно декоративны и все шире используются в садодом дизайне. Весной они покрыты белыми, кремовыми или розовыми ароматными цветами, летом они привлекательны из-за своих блестящих кожистых ярко-зеленых листьев, которые в сентябре-октябре приобретают изумительный багряный оттенок, проходя стадии желтого и оранжевого. И, наконец, поздней осенью и зимой они украшены шикарными гроздьями блестящих ягод, цвет которых у разных видов изменяется от белого до желтого, розового, оранжевого, ярко-красного и коричневого. К числу этих рябин относятся наиболее распространенные в Европе: Р.обыкновенная (S.aucuparia) - дерево, достигающее высоты 15 м, с белыми цветами весной и оранжево-красными или желтыми ягодами осенью; Р.кашемировидная (S.cashmiriana) - небольшое дерево (до 4,5 м) с бледно-розовыми цветами весной и светло-розовыми ягодами осенью; рябина Джозеф Рок (S. Joseph Rock) с кремово-белыми цветами и желтыми ягодами, достигающая в высоту 6 м.; Р.китайская (S.vilmorinii) - невысокое деревце (до 4 м) с изогнутыми ветвями и розово-красными ягодами в сентябре, которые позже светлеют и к середине зимы становятся бело-розовыми.
Рябина естественно произрастает в самых северных уголках Европы. Не удивительно, что с языческих времен рябина была частью жизни и культуры кельтских и скандинавских племен. В их поверьях рябина была наделена магической силой и ассоциировалась с защитой от сглаза и колдовства (с этой целью изготовлялись кресты из прутиков рябины, перевязывались красной ниткой и пришивались к одежде), а также покровительством во время войны. Рябину высаживали рядом с жилищем, а выкорчевать или повредить рябину на своем дворе в некоторых местах до сих пор считается плохой приметой. Если внимательно посмотреть на нижнюю сторону ягоды рябины, то можно заметить, что по форме она является равносторонней пятиконечной звездой, а это один из самых древних и важнейших языческих символов - символ защиты.
Плоды рябины необычайно богаты витамином С и издавна используются в домашней кулинарии для изготовления вина, пива, джемов, варений, желе, киселей, десертов и соусов. На вкус они кисло-горькие, поэтому употреблять их рекомендуется в готовом виде с добавлением сахара. Говорят, что ягоды рябины становятся слаще на вкус после первых заморозков, но, если вы планируете их использовать - оставляя их на ветках в ожидании этих самых заморозков, вы рискуете остаться и вовсе без ягод, ведь они являются любимым лакомством птиц.
Древесина рябины твердая и упругая, при этом хорошо поддается обработке. С давних времен из рябины изготавливали веретена и руны. А из ягод рябины изготавливают отличный натуральный красный краситель для ткани.
Рябины могут расти на любых почвах, хотя предпочитают легкие и плодородные, с хорошим дренажем. Важно обеспечить рябинам регулярное увлажнение и мульчировку в засушливые и жаркие периоды, так как их корни расположены очень близко к поверхности почвы и им может не хватать влаги. Рябины холодоустойчивы, любят открытые, хорошо освещенные места, только некоторые из них могут мириться и с полутенью. Они легко переносят ветер, поэтому их смело можно высаживать на открытые пространства. Обрезку и формирование кроны при необходимости нужно производить зимой или ранней весной (в зависимости от климатической зоны), до того как растение тронется в рост с приходом нового сезона.
Размножаются видовые рябины семенами (осенью в холодную оранжерею в нашей климатической зоне 9), а сортовые - черенками (в начале лета), а также прививками спящей почкой (летом) или черенками (зимой или осенью, в зависимости от климатической зоны). Прививки рекомендуются в более теплых климатических зонах, в качестве подвоя обычно используется Р.обыкновенная (S.aucuparia), т.к. ее более глубокая корневая система помогает более ранимым разновидностям легче переносить жару и засуху.
Понятие гомеостаза.<span> ... </span><span>Когда болезнетворные бактерии или вирусы попадают в организм, он начинает бороться с инфекцией прежде, чем патогенные элементы смогут привести к каким-либо проблемам со </span>здоровьем<span>.</span>
Найважливіші події життя Ісуса Христа (за біблійними переказами)
Понад дві тисячі років священною книгою християн і водночас визначною пам'яткою давньої писемності залишається Біблія. Вона складається з двох частин: Старого і Нового Завітів. В Новому Завіті описані життя та вчення Спасителя світу. Історія життя Ісуса починається з оповіді про Благовіщення Діви Марії. Одного разу набожна дівчина Марія з міста Назарета під час молитви побачила ангела. Він сповістив її, що Дух Святий зійде на неї і сила Всевишнього осінить її. І народиться у неї Син Божий, якому вона дасть ім'я Ісус. Марія покірно прийняла волю Господню. Коли мало прийти на світ Боже Дитя, Марія та її чоловік Йосип вирушили до Віфлеєму, бо саме в той час за наказом римського імператора Августа відбувався загальний перепис населення всієї Римської імперії і кожен громадянин зобов'язаний був записатися там, звідки виводився його рід. Коли Марія з Йосипом прибули до Віфлеєму, то не змогли знайти ночівлі, тому змушені були зупинитися на ніч в печері, до якої пастухи заганяли в час негоди худобу. Ось тут і з'явився на світ Син Божий, Володар всесвіту, Спаситель людства Ісус. На той час царем Іудеї був Ірод. Від східних мудреців він дізнався про народження Христа. Ірод боявся, що Дитя в майбутньому посяде його престол, і тому наказав своїм воїнам убити всіх дітей у Віфлеємі від двох років і молодше. Ангел сказав Йосипові, щоб той разом із Марією, спасаючи Сина Божого, втік до Єгипту. Йосип так і вчинив і перебував разом із Марією та Ісусом у сусідній країні до того часу, доки не помер Ірод. Потім вони повернулися до Назарета. Ісус ріс і зміцнювався духом, сповнюючись мудрістю у ласці Бога та людей. Коли Ісусові виповнилось тридцять років, він прийшов на Йордан до Іоанна, щоб прийняти від нього хрещення. Коли Ісус виходив із води, то Дух Божий у вигляді голуба зійшов на Нього і одночасно почувся голос із небес: "То Син Мій улюблений, якого Я вподобав". Після хрещення Ісус постився сорок днів і сорок ночей в пустелі. За допомогою слова Божого та молитви Він переміг спокуси сатани і почав проповідувати. За ним слідувало багато людей із різних місць. Він учив їх та сцілював від хвороб. Син Божий вибрав собі дванадцять учнів, щоб вони повсюди були з Ним. Він посилав їх на проповіді й дав їм владу сцілювати хвороби та виганяти нечистих духів. Три роки Ісус Христос учив на землі, сповіщаючи Євангеліє, Благу вість. Він говорив людям про їхнє гріхопадіння, необхідність покаяння та повернення до Бога, про те, що Бог - це любов. Він так полюбив світ, що віддав Сина свого, щоб усякий, віруючий в Нього, не загинув, а мав життя вічне. Фарисеї та книжники, яким не до вподоби були сповнені благодаті слова та діла Христа, шукали неправдивих свідчень проти Ісуса, щоб стратити його. Ісуса Христа звинуватили в тому, що він розбещує народ, забороняє віддавати податі кесарю, називаючи себе Христом Царем. Його розіп'яли на хресті на горі Голгофа поруч із двома розбійниками. Син Божий спокійно прийняв волю Отця Небесного, бо Він знав, що жертвує собою, щоб спасти людство. Христос помер в п'ятницю ввечері, а вдосвіта в неділю воскрес із мертвих. Протягом сорока днів після свого воскресіння живий Ісус з'являвся, робив дива та розповідав про Царство Боже. Він наказав апостолам не виходити з Єрусалима, доки не зійде на них Дух-Утішитель, після чого вони почнуть проповідувати Євангеліє по всій землі. На сороковий день після воскресіння Ісус вознісся на Небеса.
