Українська мова - державна мова.
держава, країна - мають свій народ, свою історію та звісно свою мову.
я живу в україні і розмовляю українсько.-державною мовою.
державна мова - це не тільки мова, а це прояв поваги та патріотизму до історії і культури україни.
наші пращури, колись ще започаткували цю мову не для того, щоб вона не використовувалась зараз. і ми повинні поважати історію та традиції україни.
Але колись не так розмовляли українською мовою так як емським указом та валуєвським циркуляром забороняли українську мову але, деякі українські поети та письменники не боялися цього і проявляли на тей час шалену відвагу, говорячи українською. зараз ми повинні гуртуватися тим паче під час таких тяжких часів на нашій рідній украхїнській країні..Українська єдина державна мова.
Після б п в м ф, перед я ю є ї ставиться апостроф.
об'єктивність, вітряк, Святослав, любов'ю, львів'янин, сім'янин, надвечір'я, з'явитися, п'ятірня, між'ярусний, пів'Яремчі, цвяшок, Лук'янчик, морквяний, рятівник, пюпітр ,дит'ясла, кур'єр, мавпячий, медвяний, п'ятизірковий, Соловйов, без'язикий ,зекономити, різбярство, дріб'язковий, вістря, гравюра, духмяний, кав'ярня, пом'якшити, дев'ятсот, тьмяний, суб'єктивний, пів'ящика, ряска, зв'язківець, буряковий, забур'янений, безправ'я, курйозний, святкувати, безідейний, зоряний, кювет, серйозний
Розфарбувати, перефарбували, зафарбував, недофарбувала, підфарбувала.
Я сьгодні гуляла на новій,гарній алейі
У нас в місті будують гарну алею
На Алейі Геройів буде проводитися парад
Україна — моя батьківщина і я пишаюсь тим що я українець.В Україні я народився, зростаю, навчаюся, звідси мій рід. Я люблю її мальовничі простори, лани, поля, ріки, ліси і гори…
Щоб полюбити свою країну її треба пізнати багато подорожуючи.
Вам доводилось стояти на верхівці муру Хотинської фортеці на Дністріі? Її висота сягає сорока метрів, товщина стін п’яти. Це велична споруда, одна з пам’ яток архітектури. Відчуваєш подих століть, торкаєшся не просто теплого каменю, а нашої історії.
А ви підіймались на гору Говерлу в Карпатах? Це найвища точка України. Як приємно стояти відчуваючи свист вітру у вухах, а пегед очима скільки бачить око — величні гори.
А в сорочинцях були, де все як у Гоголя… Очі розбігаються від розмаїття товарів українського виробництва. Обов’язково везеш додому щось на згадку про край де був.
А петриківський розпис бачили? Він зберігся ще з сімнадцятого століття, Розвивається в наш час і відомий в усьому світі. Я був у селі Петриківка і бачив ,як працюють художники. На скляну палітру наносять всі кольори веселки — це гуаш. Спочатку майстриня робить легенький ескіз олівцем, а потім починає чаклувати пензлями різної товщини. Її рухи впевнені і плавні. Мазки лягають швидко один за одним утворюючи казковий рослинний орнамент, дивовижної краси птахів.