Добрий день!- Привіт! - Я давно чекала зустрічі з вами , ви мій улюблений футболіст .- це дуже гарно коли людям подобаеться мое творчество. - Можно попросити у вас афтограф? - так звичайно.- дякую ви дуже милостиві. -приємно було познайомитися. - мені теж) -спасибі за зустріч з вами, до побачення, гарного вам дня) - до побачення) спасибі) зустрінемося ще)
Моя улюбленна тварина – собака, її звати Джуля, я її дуже люблю. Зараз я вам про неї розповім. Її потрібно 2-3 рази на день вигулювати.Щоб вона була вихован, її треба навчити. Наприклад, якщо вона хоче їсти, хай прийде до господара і почне гавкати, що чоче їсти. А ще, як прийдуть сусіди чи гості, навчити його, щоб давав лапу. Але вчити собаку потрібно змалку і вчити щодня, щоб він запамятовував.Тоді він все запамятає.Собака - це друг людини, він як ніхто допоможе людині. Кажуть люди, що собака пізнається в біді як ніхто інший. Якщо ви немаєте нікого, заведіть саме собаку.
Полудень, полуниця, полукровка,полущубок,поліція,полустанок.
Зимова хуртовина панувала вчора в нашому місті. Ще зранку, сидячи на уроках в школі, я помітив, що погода псується. Спочатку за вікном стали падати з неба окремі сніжинки. Вітер підхоплював їх та відносив подалі. З часом сніг став падати густіше, а вітер ставав все сильніше. Сніжинки швидко кружляли у повітрі.
Небо затягли важкі снігові хмари, і воно набуло сірого кольору. На вулиці стало похмуро.
Коли після уроків я вийшов на шкільний ганок, то порив вітру одразу кинув мені сніг просто в обличчя. Вітер навіть здував сніг з кучугур та обсипав ним перехожих з ніг до голови. Почалася справжня завірюха. Дрібна сніжна крихта стала боляче сікти мені обличчя. Тому я прикрив обличчя шарфом та насунув шапку на лоба.
У цей день ми друзями вирішили не кататися на санках, а відразу розбіглися по домах.
Потім я чекав батьків з роботи. Дуже швидко впала темрява. А вітер зовсім розгулявся. У вікно я бачив, як люди йдуть вулицею та борються з хуртовиною,, ховаючи обличчя у комір. Тато з мамою прийшли додому та довго обтрушували сніг з одягу.. Папа показував мені, як у нього змерзли щоки: вони стали просто крижані. Він спочатку навіть не відчував, як я до них торкаюся.
Завірюха лутуювала весь вечір, завиваючи у дротах. А пізно ввечері я помітив, що нарешті стало тихо. На вулиці іскрився сніг, у казці. Було зовсім безлюдно. Всі поховалися по домівках від суворої зими.
В нес є багато непреемностей.Але ми всі повинні вирішити.В дорослих є багато проблем , але на деякі з них вони не знаходять відповідей тоді й алкоголь і рятує їх.Але насправді алкоголь їх тіхо й повільно вбиває.А вони цього не бачять.Від алкоголю вмирають,бідніють,калічють невчьому невинних дітей.Тому я вважаю , що алкоголь це зло!Я тільки за безалкогольне життя!