П(а)-па ку-п(и)л П(е)-те пе-н(а)л.
У В(е) - ры п(а)п-ка плас-ти-л(и)н
А Л(е)- не ку-п(и)-ли к(у)к-лу
Пісня про рушник А. Малишка - гімн материнській любові
Поезія А. Малишка завжди була і, сподіваюсь, буде дуже популярною в народі, бо простота і прозорість її форми, тематика, мова близькі як сучасникам поета, так і нам, його нащадкам. Це, мабуть, тому, що у своїх творах митець порушував морально-етичні та загальнолюдські проблеми сучасності.
Гімном материнства називають величну поезію А. Малишка "Пісня про рушник". Ця поезія - це сповідь-спогад ліричного героя, пройнята материнським теплом і синівською вдячністю.
У поезії матір дарує синові рушник, вишиваний як символ життєвої дороги, на якому "росяниста доріжка, і зелені луги, й солов'їні гаї". Цей рушник пов'язаний із життєвою долею ліричного героя і з образом найближчої і найсвятішої для кожної людини - образом матері.
Рідна мати моя, ти ночей не доспала
І водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала...
У творі образ матері - це символ чистоти і любові, це образ матері-берегині, яка дала нам життя, мудро формувала наші почуття, творила людину.
Ліричний герой поезії з великою теплотою згадує рідну матір, її безсонні ночі над колискою сина, її намагання прилучити дитину до всього прекрасного, людяного, її сокровенне бажання бачити дитину щасливою. У його матері "незрадлива ласкава усмішка", бо вона уміє прощати і наставляти, жаліти. У матері - "засмучені очі", бо вона відриває від свого серця дитину й посилає її у великий світ, "в дорогу далеку". А на цій дорозі будуть і радість, і смуток, і печаль:
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов...
В июне мы поехали к бабушке в деревню и взяли с собой Чапку и Усика.
Нам всем купили билеты, а Чапке - собачий билет. Усик ехал бесплатно, и папа сказал, что Усик "едет зайцем".
Не понимаю, как может котёнок ехать зайцем? Вечером мы приехали к бабушке, а утром уже пошли на речку - ловить рыбу. Сначала мы с Чапкой копали червяков: Чапка рыла ногами землю, а я собирал червяков в баночку. Маша их не собирала: она боялась червяков, хотя они совсем не кусаются. Потом пошли искать место на речке. Я нёс удочки, Чапка - баночку с червяками, а Маша и Усик - ничего.
Мы сели на берегу, и я стал насаживать червяка на крючок. Маша червяков не насаживала: ей жалко их.
Я закинул удочку и стал ждать, когда поймается рыба, но рыба не ловилась, потому что Маша скучала и всё время громко пела. Когда она перестала петь, я сразу поймал не очень большую рыбу, но она соскочила с крючка и уплыла с моим червяком во рту.
Потом Маша опять пела, и рыба опять не ловилась, а когда Маша ушла собирать цветы, я вдруг поймал три рыбки и лягушку.
Но тут из камыша вылетела большая утка, а за ней выскочила наша Чапка. Мы и не знали, что Чапка - охотничья собака!
Пока я смотрел на Чапку, Усик поймал три рыбки из моей банки, и мы вернулись домой с одной лягушкой.
Лягушку я выпустил в сад.
Машу и Усика я больше не возьму с собой ловить рыбу!
Ваня
Покрывает (что?)дороги, покрывает(чем?) ковром,
разгребает(что?)листья,
ищет(что?)орех,
выживает(кого?)птиц,
готовят(что?)корм,
расскажет(о чем?)о полях
Он сидел и ждал.
Наступил следующий день.
Жилин шел быстро