Група випускників престижного вузу, успішних, які зробили чудову кар'єру, прийшли в гості до свого старого професора. Під час візиту розмова зайшла про роботу: випускники скаржилися на численні труднощі і життєві проблеми.
Запропонувавши своїм гостям каву, професор пішов на кухню і повернувся з тацею, заставленим найрізноманітнішими чашками: порцеляновими, скляними, пластиковими, кришталевими. Одні були прості, інші дорогі.
Коли випускники розібрали чашки, професор сказав:
– Зверніть увагу, що всі красиві чашки розібрали, тоді як прості і дешеві залишилися. І хоча це нормально для вас – хотіти тільки краще для себе, але це і є джерело ваших проблем і стресів. Зрозумійте, що чашка сама по собі не робить каву краще. Найчастіше вона просто дорожче, але іноді навіть приховує те, що ми п'ємо. Насправді, все, що ви хотіли, було просто кава, а не чашка. Але ви свідомо вибрали кращі чашки, а потім роздивлялися, кому яка чашка дісталася.
А тепер подумайте: життя – це кава, а робота, гроші, положення, суспільство – це чашки. Це всього лише інструменти для підтримки і змісту життя. Те, яку чашку ми маємо, не визначає і не змінює якості нашого життя. Іноді, концентруючись тільки на чашці, ми забуваємо насолодитися смаком самої кави.
Найбільш щасливі люди – це не ті, які мають все найкраще, але ті, які витягують все краще з того, що мають лол дд