1.Онегину нравился Байрон,поэтому он повесил его портрет над кроватью.
2.Летом мы с пацанами и Марией Ивановной ходили в поход и взяли с собой всё необходимое:палатку и картошку.
3.Герасим поставил на пол блюдечко и стал тыкать в него мордочкой Муму.
4.Плюшкин навалил у себя в углу целую кучу барахла и каждый день туда что-нибудь подкладывал.
5.Ленский вышел на дуэль в панталонах,он разошёлся с Онегиным и раздался выстрел.
6.Лермонтов родился в имении у бабушки,после его рождения родители стали жить в Петербурге.
7.Чацкий вышел через чёрный ход.(В книге нет таких действий).
8.Во двор верхом на двух лошадях въехали сыновья Тараса Бульбы.
Они пытались убежать Жилина схватили а костылин заметив это смылся но потом его тоже поймали и их посадили их в яму.
Сказка Андрея Платонова " Неизвестный цветок " - философская. В ней отражена очень важная мысль : все, что выросло в трудных условиях, пробивало себе путь к жизни, - прекрасно. Цветок вырос там, где другие умирали. Он поднимался, несмотря на то, что твердая глина окружала его. Даже у деток не получилось повторить "подвиг". Только одно семечко поселилось в "ямке между камнем и глиной". "
В сказке еще есть одно главное действующее лицо. Это девочка Даша. Она очень отзывчива и помогает всему, что должно цвести.
Мне думается, что "Неизвестный цветок " - о нашей жизни и имеет глубокий смысл. Прочитайте.
Ответ:
Дев'яностолітній старець, який багато бачив і багато знає, є головою та розумом громади: за його порадами збудували дорогу, яка служила засобом зв'язку між тухольцями й мешканцями навколишніх сіл; його порадами було переможено ворога й урятовано життя не тільки тухольської громади, але й їхніх сусідів. Захар Беркут виховав у людей почуття власної гідності та волелюбність. На громадській раді він відстоює права громади від князівських і боярських зазіхань, гідно тримається перед боярином Тугаром Вовком, який заявив свої права на тухольські землі: "Мудрі права наші походять не від твого князя, а від дідів і батьків наших".
Беркут – справжній патріот своєї землі. Розповідаючи тухольцям про знаки на прапорі, він закликає ніколи не здаватися й до останньої краплі крові захищати свою Батьківщину від нападу монголів: "До останньої краплі крові повинна боронити громада свої свободи, свого святого ладу!" Тому коли постало питання: або вихід монголів з тухольської долини, або смерть синові Захара – Максиму, Захар Беркут жодної хвилини не вагався, що треба робити. Серце батька ридало, а розум говорив, що смерть Максима – єдиний порятунок для тухольців.
Передсмертне слово Беркута – це своєрідний заповіт громаді: "Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас". Слова ці мають бути заповітом і для нас та передаватися наступним поколінням.
Объяснение:
О Ромео не мог ли ты выбрать невесту по "цвету" одну, чтоб жили вы в мире и счастье, однако уснёте вы вечным сном... Проснётесь не скоро, а может и ныне не встать вам с кровати одной, в безжалостным муках, в борьбе и потёмкам блуждать обречены вы на века.
