Нас держит оболочка которые защищает нас от метиаритах и галактических камнях и прочее
КК - катушка индуктивности , соединенная последовательно с конденсатором.
Через четверть периода, глядя на график, видно, что напряжение равно 0
энергия ЭП конденсатора рана нулю тк
Энергия сохраняется.
Значит вся энергия
<em>сосредоточена в катушке</em> в виде энергии Магнитного Поля.
Критическая температура
та, при которой видимое различие между жидкостью и ее паром исчезает. Явление наблюдается при нагревании жидкостей в запаянных трубках. При этом поверхность, ограничивающая жидкость, постепенно утрачивает кривизну, мениск становится плоским и, наконец, перестает быть видимым. При дальнейшем повышении температуры содержимое трубки представляется однородным и нельзя более различать жидкости и ее пара. Охлаждая трубку, вблизи температуры исчезания мениска в массе наблюдаются струйки, движение и при дальнейшем охлаждении появляется снова поверхность, разделяющая жидкость и пар. Необходимость слияния жидкости и ее пара в одно состояние вытекает из того, что при нагревании плотность жидкости уменьшается, а плотность ее насыщенного пара увеличивается; весьма вероятно, следовательно, наступление температуры, при которой плотности жидкости и ее насыщенного пара сделаются равными. Это и будет К. температура
Правило моментов M1*L1=M2*L2
где M1- противовес
L1- расстояние до опоры
M2- масса груза
L2- длина стрелы
тк L1 постоянно то при увеличении L2 увеличивается противовес
<span> Зміни, що відбуваються в розвитку людства, вражають. Буквально на очах одного-двох поколінь технічний і навіть побутовий ландшафт нашого буття змінився кардинально, що цілком спирається на відкриття в науці. Це визнав і Президент США Барак Обама, який у квітні ц.р., виступаючи перед членами НАН США, заявив, що “усі цивілізаційні завоювання людства зобов’язані науці” і що “наука нам потрібна як ніколи раніше”. Якщо порівнювати розвиток вже самої науки як окремої галузі впродовж її історії, що по суті налічує не більше 300-400 років, то стає очевидним, що він лише прискорюється. Особливо помітним це прискорення стало у другій половині минулого століття, і немає жодних сумнівів, що в найближчому майбутньому воно, як мінімум, не загальмується. При цьому гігантськими кроками йде накопичення і необхідність обробки величезних обсягів різноманітної інформації, що не дозволяє в одній, навіть відносно великій, статті спробувати хоча б приблизно відповісти на питання: а що ж нас чекає в столітті, в яке людство тільки-но вступило?</span><span> На нього важко відповісти і в тому випадку, якщо мова йде лише про одну із наук, проте я ризикну поділитися з молоддю, що читає “Київський політехнік”, своїми думками щодо фізики. На це мне надихає велика власна віра в непереборну силу науки, яка давно, прямо за висловом Карла Маркса, перетворилась у найпотужнішу продуктивну силу. Якщо ж порівнювати роль тієї чи іншої природничої науки, то досить легко переконатися, що провідне місце серед них, безумовно, посідає фізика. Такий висновок випливає з того, що вона серед усіх природничих наук найбільш фундаментальна, або така, що вивчає найглибші та найзагальніші закони природи. Відкриті нею (або, точніше сказати, фізиками) закономірності лежать в основі і хімічних, і біологічних, і геологічних, і космологічних процесів.</span>