Заснеженные(определение-прилаг) купола(подлежащее-сущ) и(союз) пики(подлежащее-сущ) лучились(сказуемое-глагол) могуче(обстоятельство-наречие), свежо(обстоятельство-наречие). Повест., невоскл. простое двусоставное распространённое предложение, осложнённое однородными подлежащими и обстоятельствами.
Ще зовсім недавно сонечку було важко дотягнутися до землі крізь волохаті, сіро-сині, неначе брудні, вологі хмари. Ще зовсім недавно біліли подвір'я сріблястим снігом. А сьогодні біліють своїм святковим вбранням вишеньки і яблуньки, грушки й сливки, неначе наречені. А красені-каштани у відповідь на сліпучо-білий, такий чистий цвіт «дівчат» викинули свої свічечки-пірамідки з жовто-червоною облямівкою. Та й берізка цієї весни майже не відстає від найновіших тенденцій моди: у неї цьогосезонна сукня із жовто-зеленого бісеру, що нагадує різної довжини сережки, які кокетливо звисають або гойдаються, коли їх, ніби ненавмисно, займає вітер-пустун. Черемха знову буяє цвітом і пахощами, які ні з якими іншими не сплутаєш. Мабуть, то справжні французькі парфуми, які Весна привезла з самого Парижа. Лише старі дуби якось не зорієнтувалися, що цієї весни одягти. їм, дідусям, ще не зрозуміло, чи то вже справжнє і сило, тому так довго і світять своїм кістяком у лісі. А яким килимом Весна вистелила землю: на зеленому тлі — то жовті цяточки кульбаби, то сині рясту або проліска, то темно-фіолетові курячої сліпоти. Все навкруги дихає свіжістю та молодістю весни.
Язык до Киева доведет
Язык как помело
Язык без костей
Лес еще не шумел,потому что было очень рано,и ветер еще только-только нарождался вдали.
И в ту минуту,когда она говорила, ей самой казалось,будто она видела то,что говорила,и ей становилось легче и спокойнее на душе.
Смотритель осведомился, куда надобно было ему ехать,куда потом вернуться вернуться, и <span>объявил, что лошади, присланные из деревни, ожидали нас уже четвертые сутки.
Я был тогда твердо убежден,что всех трех профессоров чрезвычайно занимал вопрос о том,выдержу ли я экзамен и хорошо ли я его выдержу.
На трубе лежал иней,ведро обжигало пальцы, ледяные звезды лежали над безмолвным и черным краем,и только в доме Соколова тускло светило солнышко:дочь его читала до рассвета.(П.с:дальше помочь не могу т.к. уровень 7 класса, и не совсем понятно.)
</span>