Эпитеты: лукавый, мягкий берег, кабардинец удалой, знойной крови, старой враждой, струйка алая, поток СЕРДИТЫЙ, чеченца ЗЛОГО, старик МОГУЧИЙ, ТЁМНО-БЛЕДНЫМИ плечами
Метафоры: Терек воет
Вскормлен грудью облаков
И опять, ласкаясь, Терек старцу на ухо журчит.
Каспий дремлет и молчит
Оделись влагой страсти
<span>Тёмно-синие глаза.
Олицетворение- присвоение живых качеств к неживому, так, что найдите пожалуйста сами, ну к примеру: лес уснул.
Сравнение, ну это понятно, что что-то с чем-то сравнивают, тоже пожалуйста найдите сами,к примеру: снег лежит как ковер(так-же союзы в помощь: как, будто, словно, точно.
Метафора- дано слово в переносном значении, к примеру: в саду горит костер рябины красной рябины, на самом деле же, это можно записать в соду растет кустарник рябины, это и есть метафора.
Эпитет- художественное определение, в большинстве случаев отвечает на вопросы: какой? как?...
Усе, удачи)
</span><span /><span>
</span>
Ровена — знатна саксонка, її опікав Седрік Ротервудський, вона онука короля Альфреда Великого. Опікун обожнює її, ні в чому їй не відмовляє і пов’язує з нею свої надії на відновлення влади саксів. Через це він навіть виганяє свого сина і позбавляє його спадку. Однак Ровена рішуче протистоїть шлюбові без любові з нащадком князівського роду Альтестаном. Леді Ровена гарна, знає собі ціну, але не пихата. Має почуття власної гідності, вона добра, розумна, вміє поводитися в товаристві
Дівчину викрав Моріс де Брасі, щоб заволодіти її багатством. Потрапивши у полон, дівчина, яка звикла до загального поклоніння, втрачає свою волю, плаче. Тільки щасливий випадок рятує її, а потім доля знову посміхається їй і вона стає дружиною коханого лицаря Айвенго.
Опис Ровени із «Айвенго» «Ровена була висока на зріст і надзвичайно струнка. Ясні блакитні очі під густими темними бровами надавали їй особливого виразу, лагідного й воднораз величного. Розкішне її волосся, каштаново-русяве на колір, було вигадливо завито у незчисленні пуклі; при цьому, безперечно, мистецтво намагалося допомогти природі. Ці пуклі, обвішані коштовним камінням, вільно розсипалися по плечах, доводячи шляхетність походження дівчини. Золотий ланцюг, що до нього було причеплено ладанку з того самого металу, висів на шиї. На своїх голих руках мала вона обручки. Одягнена вона була у нижню спідницю та світло-зелену шовкову камзолю. Поверх цього вона мала довге й широке вбрання, що висіло аж до підлоги, з широкими рукавами, що доходили ліктів.»
Из русской народной сказки "Василиса прекрасная" можно сделать <u>вывод</u>: "Доброта, трудолюбие, скромность и материнское благословение помогут избежать бед и принесут личное счастье"
