У середні століття<span> утворилися такі великі держави, які існують і понині, як </span>Англія<span>, </span>Франція<span>, </span>Росія<span>, Голландія, </span>Польща<span> та інші. У Західній Європі тоді ж зародилася і почала розвиватися сучасна демократія. У ряді країн виникли виборні представницькі установи - </span>парламент<span> в Англії і йому подібні, де заможні групи населення могли відстоювати свої інтереси. </span> <span>У європейських містах склалося </span>самоврядування<span> - виборні міські ради, а також цехи, гільдії, університети з обраними </span>керівниками<span>, в селах селянські громади, що вирішували загальні сільські справи. Виходячи з цього, можна сказати, що епоха середньовіччя стало фундаментальною основою, поштовхом розвитку інститутів держави </span> Середні століття<span> звичайно розглядають як похмуру епоху повних невігластва чи досконалого варварства, як період історії, який характеризується в двох словах: неуцтво і забобони. </span> <span>На </span>доказ<span> цього наводять, що для </span>філософів<span> та лікарів на протязі всього </span>середньовічного<span> періоду </span>природа<span> залишалася закритою книгою, причому вказують на переважаюче панування в цей час астрології, алхімії, магії, чаклунства, чудес, схоластики і легковірного невігластва. [16, стр.92] </span> <span>На противагу цьому погляду існує </span>думка<span>, що середні століття тому вище давнину, що вони за нею йдуть. </span> <span>Мета дослідження - розглянути становлення і розвиток міст, через призму соціо-культурного феномену. </span> <span>Завдання дослідження: </span> <span>Розглянути становлення і розвиток середньовічних міст; </span> <span>Виявити роль містоутворюючих підприємств в епоху Середньовіччя; </span> <span>Дати аналіз розвитку структури влади; </span> <span>Розглянути розвиток товарно-грошових відносин. </span> <span>Об'єктом дослідження є середньовічне </span>місто<span>. </span> <span>Предмет дослідження - соціо-культурні особливості розвитку цивілізації в містах Середньовіччя. </span> <span>Важливим підмогою для написання </span>курсової роботи<span> виявилися такі праці, як </span>Життя<span> і час Чосера. Гарднер Д., "</span>Культура<span> і </span>суспільство середньовічної<span> Європи очима сучасників" Гуревич А.Я., а так само "</span>Культура і суспільство<span> в середні століття". У даних книгах автор знайшов цікаві факти з історії середньовічних міст, про їх особливості та етапи розвитку. </span>
Политическое устройство Афин выглядело так. Верховный орган Афин - Народное собрание. Оно созывалось четыре раза в месяц. На Собрание стекались все граждане полиса, которых интересовала (заранее объявленная) повестка дня. Главными участниками собраний были, конечно, жители самого города. Кворум (не менее 6 тыс. человек) требовался только при решении особых вопросов, например об остракизме. Основной функцией Народного собрания было законотворчество и обсуждение важных вопросов, например о войне и мире. Теоретически каждый гражданин Афин имел право предложить проект нового закона и свободно участвовать в обсуждении законопроекта, выдвинутого другими. Инициатива эта существенно ограничивалась следующим:
автор законопроекта нес уголовную ответственность (вплоть до смертной казни), если оказывалось, что его предложение противоречит существующим законам и об этом не было определенно заявлено;
всякий законопроект должен был предварительно рассматриваться советом пятисот. Собрание выслушивало мнение совета;
окончательное решение принадлежало Гелиэе, игравшей в таких случаях роль второй палаты.