Так!!! Тому що господиня зберхала жінці з міста, вона сказала, що вони зараз самі не мають що їсти, а їхня корова не дає молока. Мишці стало соромно, вона боялась, щоб її діти не навчились брехати, як люди.
<span>Клен спав цілу зиму. Крізь сон чув він шум хащі і тривожні крики чорного ворона.
Зимовий, холодний вітер тріпав його гілки та згинав їх.Але ось одного разу сонячним ранком Клен відчув, ніби до нього доторкнулася щось тепле і ласкаве.
Прокинувся Клен. А це прилетів теплий весняний Вітер.- Досить спати, - пошепки сказав весняний Вітер. - Прокидайся вже, весна наближається
- Та де ж вона, ця весна? - Запитав Клен.- Ластівки несуть її на крилах, - сказав теплий Вітер. - Я теж прилетів із далекого краю, від літнього теплого моря. Весна іде полями - зацвіте квітами, краса!</span><span>ластівки на своїх крилах несуть багатобарвні її вбрання.Ось про що повідав теплий весняний Вітер Клену. Клен зітхнув, розправив свої плечі, зазеленіли почки. Йде весна-красна!</span>
1.Доведення відданності другу Матсу.2.Готування до весілля.3.Тримати язика на припоні.4.Гномове покрання.
Війна жорстоке й негідне людині явище
Одним з найбільш неприємних і навіть ганебних явищ у житті людства є війна. Здавалося б, кожна людина повинна знати і розуміти, що конфлікти завжди потрібно вміти вирішувати мирно і без використання сили, особливо такої сили, яка може призвести до загибелі людини або групи людей. Однак чомусь іноді трапляється так, що це знання просто не працює. Тоді люди відмовляються слідувати доводам свого розуму і починають застосовувати силу. Саме в таких випадках і виходить війна. Людство повинно вчитися на своїх помилках, прагнути уникнути війни. Ось тільки так виходить далеко не завжди.
Література дає нам безліч прикладів, наскільки мирний час краще військового. Зокрема, такими творами є твори Богдана Лепкого «Мишка», Ліни Костенко «Чайка на крижині і крила», Бориса Харчука «Планетник» та багато інших. У всіх цих численних творах ми можемо стати свідками того, як люди живуть в мирний час, адже у них немає практично жодної інформації про війну. І слід обов’язково зазначити, що пригоди людей у всіх цих творах є досить цікавими, захоплюючими і пізнавальними. В той же час ніякої необхідності війни або конфліктів, які могли б призвести до війни, в цих творах просто немає.
<span>Трагедія України за тоталітарного режиму. (Початок роману зображує досить сумну картину: дихаючи полум'ям і димом, летів на схід потяг-дракон. У вагонах-коробках він віз тисячі людей на каторгу. Серед арештантів — багато українців. Особливо небезпечний серед них — Григорій Многогрішний, засуджений на 25 років каторги. Це його слідчий майор Медвин допитував і мучив два роки, а все-таки не зміг зломити, тому й ненавидів. Оті полум'яні дракони, що раз за разом рухалися на схід, вивозячи на каторгу кращих представників нації, для України були справжньою трагедією, яка знекровлювала її і ставила на коліна.)
</span>