Морфологія - розділ граматики<span>, в якому вивчають явища, що характеризують граматичну природу слова як граматичної одиниці </span>мови<span>. Це вчення про будову та граматичні класи </span>слів<span> (</span>частини мови<span>), </span>граматичні категорії<span> і систему </span>словозміни<span> їх. Основною одиницею морфології є слово, але в аспекті граматичної будови, особливостей змінювання і творення, вираження властивих слову граматичних значень.
</span>
В українській мові відокремлюються одинадцять частин мови; 6 самостійних, 3 — службових та 2 — окремих:
<span><span>самостійні (повнозначні), оскільки слова з цих частин мови можуть виконувати синтаксичні ролі членів речення (підмет, присудок, додаток, означення та обставини)
<span><span>іменник — хто?, що? Змінювана за відмінками.
</span><span>прикметник — який?, яка?, чий? Змінювана за відмінками.
</span><span>числівник — скільки? котрий? Змінювана за відмінками.
</span><span>займенник — хто? що? який? чий? котрий? скільки? Змінювана за відмінками.
</span><span>дієслово, дієприкметник, дієприслівник — що робити? що зробити? Змінювана за особами, окрім дієприслівника.
</span><span>прислівник — де? коли? чому? як? Незмінювана.
</span></span></span><span>
службові (допоміжні) слова не виконують синтаксичних ролей у реченні, до них не можна поставити питань, є незмінюваними 1)<span>сполучник 2) прийменник 3)<span>частка;
</span></span></span><span>окремі:
<span>1)вигук 2) модальник
</span></span></span>
