Пурпурові вітрила – це повість-феєрія Олександра Гріна про віру в чудо та мрію.
Книга розповідає читачам про життя дівчинки Ассоль, яка в маленькому віці втратила матір. Дівчина жила разом зі своїм батьком, який виготовляв іграшки, щоб заробити хоч трішки коштів на прожиття.
Одного разу доля влаштувала Ассоль зустріч зі старим чоловіком на ім’я Егль. Він розповів, що до неї неодмінно припливе принц на кораблі з яскравими пурпуровими вітрилами. Дівчинка щиро вірила, і одного чудового дня її мрія стала реальністю.
Впевнений у своїх учнях,вірить їм та не відступає навіть деректору
Климко розплющив очі , перше ,що він побачив перед собою, - схвильоване обличчя свого друга Зульфата, який стояв над ним.
- Нарешті оклигався! Майже два дні без памяті був, а я весь цей час місця собі не знаходив, переїхав до тебе. Головне знаєш, що - тебе урятувала сіль, куля , якою в тебе вистрілили потрапила у мішок з сіллю, а ти залишився живий, тільки оглушило бідолаху.
- Справді?- невірячи словам друга перепитав пересохлими губами Климко.
- Авжеж, якщо б ні ми з тобою зараз не розмовляли.Ну не будемо про погане, ось ти одужаєш і все стане на свої місця, аби тільки війна скінчилася!
Я маю тата і маму , сестру і брата,
їжу, тепло, і затишок в домі,
і ми, не в коморі
спимо на соломі.
І це щастя
всім припадає у долі
тому і не просимо
трішечки солі.
а щастя це світла частинка душі
тому ти серденьком поворуши,
щоб були всі добрі, чуйні й веселі,
і щоб мали всі гарні оселі.
У свої часи Робін Гуд був герєм для простих жителів і ворогом для багатіїв. ПРИ СВоїх грабунках він міг би стати багатієм, але так як він виріс у злиднях вин вирішив віддавати награбоване своїм односельчанам- бідним селянам, прицьому він сам наражався на небезпеку.
както так