Двох онуків дід старий посадив на руки та й розказує казки слухають онуки. Раптом менший запитав: - А скажіть, дідусю, Ви ходили в перший клас? - Та ходив, Павлусю. - От був номер! - малюки сміхом залелися, - Як до школи Ви прийшли з бородою й лисі.
Кажуть, що поет формується у дитинстві. Маленька тендітна дівчинка мріяла про надзвичайну дивну казку (вірш «Мрії»). Вік лицарства і шляхетних вчинків приваблював не одне покоління юних романтиків. Однак у Лесі Українки своє бачення доби мужніх воїнів, лицарських турнірів: Тільки дивно, що не принци. Таємницею укриті. Не вродливі королівни Розум мій очарували. Дівчинка гортала малюнки лицарських романів. Її приваблювали не переможці лицарських поєдинків, котрі «промовляли люто “Здайся!”», а переможені. Нехай вони і «розпростерті», до землі прибиті списом, але з уст зривається горда відповідь: «Убий, не здамся!» Маленька дівчинка Леся вже тоді, в пору свого дитинства, поважала силу духу, справедливість. Вона поважана тих, хто навіть під загрозою смерті не хотів здаватися. Можливо саме в них вона вчилася великої мужності. Ця мужність знадобилася їй у житті, допомагала боротися з власною недугою та життєвими негараздами.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/nepovtorniy-svit-ditinstva-v-poeziyah-lesi-ukrayinki/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Лось був смеливий сміливий розумний дуже добре понімав людську мову він дуже хотів би жити та він ще хотіла щоб були діти його врятували діти значення подумали що це собака на цепи були самого ось і він побачив що діти його рятувати відзначив помагати дітям сам сам себе рятувати
Що ми без мови? Без води криниця, без плоду нива, квітка без бджоли.
Я вважаю що він поступив необдумано, адже хотів повторити за своїм батьком, добре все не запланувавши, так як він не брав участь у поході свого батька, то вирішив піти сам щоб прославитися. Якби він зібрав ще більше військо, тоді б був шанс виграти війну з ворогами, але він зібрав свою дружину (військо) і рушив одразу. Ігор хотів прославити себе, спочатку він вигравав, як би він відступив - втрата не була б такою великою, багато мужніх воїнів загинуло через одне необдумане рішення. Почався шторм, небо почорніло і птахи кричали криком гучним, ніби попереджуючи про небезпеку, але Ігор не спинився, він був хоробрим, мужнім, сильним... Але через свою помилку, через свою необачність втратив брата та більшості воїнів за яких відповідав. Хоч він і повернувся живим до Ярославни, але на його совісті лежить багато смертей його мужнього війська.