Автор: В. Симоненко
Рік: 1981 (вийшов друком)
Жанр: ліричний вірш (колискова)
Вид лірики: громадянська
Провідний мотив: любов до матері й Батьківщини
Віршовий розмір: хорей
Тип римування: суміжне
Форма оповіді: монолог
Тема: відтворення материнського співу над колискою дитини, в якому висловлюється тривога жінки за долю сина, чистоту його душі
Ідея: уславлення материнської любові до дитини; матір, як і Батьківщина, єдина для кожної людини, а вибрати їх не можна
Художні засоби
Повтор: Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Епітети: «білява хата», «лебеді рожеві», «тихі зорі», «золоте сузір’я», «хмільні смеркання», «сиві очі».
<span>Метафори: «мріють криками… лебеді», «темряву тривожили… півні», «танцювали лебеді», «заглядає в шибку казка», «лебеді… лоскотали марево», «…будуть мандрувати очі материнська і білява хата», «прийдуть верби і тополі», «стануть… листям затріпочуть… душу залоскочуть». Порівняння: «лебеді, як мрії».</span>
<span>Смысл жизни в творчестве, в процессе созидания, создании нового. А вот в чем это выразится, не так важно, у каждого человека свои цели. Кто-то творит в бизнесе, кто-то в искусстве, кто-то в семье. В разных видах деятельности в основе лежат разные энергии: красная, оранжевая. желтая,... Смысл жизни – выбрать ту сферу деятельности, в которой человек может реализоваться, которая ему интересна. Эта сфера деятельности по уровню сложности должна соответствовать способностям человека, чтобы он мог достигать поставленные подцели. И в то же время постоянно должно быть что-то новое, что будет вызывать интерес познания.</span>
<span>Когда наши цели реализуются, то растет энергетический потенциал по конкретному виду энергии, и общий потенциал в целом. Возникают новые, более сложные цели, и процесс творчества все больше и больше захватывает нас. Жизнь наполняется ощущением смысла.</span>
Мне тоже задали на позапрошлой неделе, держи )
Ледве дихнуло весняним теплом, набубнявіли на деревах бруньки - ось, ось виткнуться листочки. Все в природі оживає, неначе одягається в коштовні шати. Ясне сонечко покликало в гості ранню весну. Попливли у небесній височині білосніжні хмарки. Зазеленіла молоденька травичка. Свіжий вітерець торкнувся голих дерев.
Все навкруги змінилось. Прилетіли співучі птахи з теплих країв. Прокинулись милі звірята з зимової сплячки. Дерева прокинулись від зимового сну. Три тополі, височать у полі - вибирають собі весняну барву. Дивишся у небо, а там двоє - журавель і журавочка. І так гарно і легко кружляють, немов би танок якийсь водять. Розтанув на водоймах твердий лід. А хороші діти садять дерева і підливають. Білять вапном, щоб шкідники не вилазили на них і не завдавали шкоди.
<span>Коли юннати це зроблять, то буде дуже добрий урожай. Мені дуже подобається ця пора року - барвиста, весела, духмяна і запашна весна!</span>
1. Смілива зозулька
2. Ведмежата
3. Під зеленим шатром лісу
4. Хто ж винен?
5. Хто це такий?
6. Осінь
7. Здрастуй, зимо!
8. І трапиться ж отаке.
9. Не забув
10. А він вже вдома
11. Повінь
