Осень удивляет яркими красками. Золотыми, пурпурными, рыжими…Такие яркие цвета в осеннюю пору приобретает листва у деревьев.Летом можно подойти к берёзе, рябине, осине, клёну – у всех у них листья почти одинакового, зелёного цвета. Другое дело осенью. Желтеет листва у берёз, краснеет листва у рябин…Деревья – живой барометр, они тонко чувствуют малейшие изменения в природе. Стало существенно холоднее, световой день укоротился. Деревья реагируют незамедлительно – в их листьях начинают происходить изменения. Выработка хлорофилла прекращается. А ведь именно хлорофилл, присутствующий в большом количестве в листьях, и окрашивал их в зелёный цвет. Нет хлорофилла – нет изумрудной зелени. А красные и жёлтые пигменты, присутствующие в листьях всегда, становятся заметными именно в осенний период.Если глаз человека радуется буйству осенних красок, то для природы, наоборот наступает период увядания. Существует выражение: «Не верь глазам своим», а мы всё-таки верим им. Пусть мы знаем, что увядает природа, но увядает она так красиво…Именно листья делают осень привлекательной. Золотистые, алые, оранжевые, бурые, коричневые листья – всё это чудесные краски чудесной осени.<span>…Каждый раз с тревогой смотрю на осенний клён. Так и хочется сказать: «Красавцы-листья, задержитесь подольше на ветках, попридержите осень, так хочется подольше любоваться её красками».</span>
Для усіх нас найдорожчим з усього є безумовно життя. Є багато речей у нашому житті, які можна з легкістю замінити та до цього переліку безперечно не входить життя. Здавалося б, що кожний з нас мав би його берегти його, як зіницю ока та, натомість, більшість ним свідомо нехтує. Спосок великий. Чого тільки вартує алкоголь, нікотин, наркотики, що приводять до часткових або смертельних пошкоджень внутрішніх органів та відповідних залежностей. Також, у своєму арсеналі люди мають фастфуд, нездоровий сон, відсутність будь якого режиму. Виходить, що для більшості життя – це зовсім не неоціненний скарб, а така собі забавка, яка якщо зламається, то неодмінно полагодиться сама. Та наш організм мого здійснювати регенерацію тільки до певної межі, допоки ми йому допомагаємо. Але коли ми його на постійній основі катуємо і знищуємо, він не може більше протистояти цьому і здається. Проте, цього не можна в жодному разі допустити, бо дорівнює смерті. А смерть це відсутність життя. А без життя не буде вже ніяких гулянок, друзів, улюбленоїх їжі та й взагалі усього нами палко улюбленого. Ніхто не хоче від усього цього відмовлятися, проте і далі повільно але впевнено вбиває свій же організм. Я вважаю .що це неприпустимо для свідомої дорослої повноцінної людини. Тому будь хто при здоровому розумі і тверезій пам*яті не стане цим захоплюватися всерйоз і вбереже себе від згубних наслідків шкідливих звичок.
Автор произведения «Лапти»
Некрасов
Бунин
Чехов
Произведение относится к роду литературы
Эпос
Лирика
Драма
«Лапти» - это…
Повесть
Быль
Рассказ
Вьюга бушевала…
третий день
четвёртый день
пятый день
Как звали главного героя произведения?
Фёдор
Никифор
Нефёд
Чем закончилось произведение? Дай краткий ответ.
___________________________________________________