Папоротникообразные – Polypodiophyta
Семейство Костенцовые – Aspleniaceae
115. Костенец волосовидный – Asplenium trichomanes L. 1
116. Костенец зеленый – Asplenium viride Huds. 3
117. Костенец саянский – Asplenium sajanense Gudoschn. et Krasnob. 1
118. Костенец северный – Asplenium septentrionale (L.) Hoffm. 1 Семейство Кочедыжниковые – Athyriaceae
119. Пузырник алтайский – Cystopteris altajensis Gureeva 1
Семейство Гроздовниковые – Botrychiaceae
120. Гроздовник многораздельный – Botrychium multifidum (S. G. Gmel.) Rupr. 3
121. Гроздовник полулунный – Botrychium lunaria (L.) Sw. 3
Семейство Криптограммовые – Cryptogrammaceae
122. Криптограмма Стеллера – Cryptogramma stelleri (S.G. Gmel.) Prantl 1
Семейство Щитовниковые – Dryopteridaceae
123. Многорядник Брауна – Polystichum braunii (Spenner) Fee 3
124. Многорядник копьевидный – Polystichum lonchitis (L.) Roth 2
Семейство Ужовниковые – Ophioglossaceae
125. Ужовник обыкновенный – Ophioglossum vulgatum L. 1
Семейство Многоножковые – Polypodiaceae
126. Многоножка обыкновенная – Polypodium vulgare L. 3
127. Многоножка сибирская – Polypodium sibiricum Sipl. 3
Семейство Сальвиниевые – Salviniaceae
128. Сальвиния плавающая – Salvinia natans (L.) All. 3
М
Я нашла Красную книгу Кемеровской области,вот все что там было...
Среди параллелей планеты существуют три очень важные параллели, существование которых обусловлено законами физики и геометрии - это экватор, тропик и полярный круг. Как и любая другая параллель - это воображаемые линии, которых не существует на поверхности Земли в реальности, но знание откуда взялись эти параллели очень важно для понимания всего курса географии. Итак, что же это такое, начнём с самого простого:
22%20%D0%B8%D1%8E%D0%BD%D1%8F.png
Экватор
Экватор - это воображаемая линия, которая делит Землю на два равных полушария - Северное и Южное.
Чёрное мо́ре — внутреннее море бассейна Атлантического океана. Проливом Босфор соединяется с Мраморным морем, далее, через пролив Дарданеллы (эти проливы зачастую называют черноморскими проливами) — с Эгейским и Средиземным морями. Керченским проливом соединяется с Азовским морем. С севера в море глубоко врезается Крымский полуостров. По поверхности Чёрного моря проходит водная граница между Европой и Малой Азией.
Площадь Чёрного моря — 422 000 км²[1] (по другим данным — 436 400 км²[2])
Взаємозв’язок
між тектонічними структурами, формами рельєфу і корисними копалинами
прослідковується наступним чином:
Платформа (тектоніка) – рівна та стійка ділянка земної кори. На поверхні їй
відповідають рівнинні форми рельєфу, сформовані денудацією (руйнуванням). Тому
в межах таких ділянок переважають акумулятивні (накопичені) корисні копалини –
нафта, газ, вугілля. Якщо в межах платформи на поверхню виходить кристалічний
щит – тоді переважають магматичні (мінеральні) корисні копалини – руди чорних,
кольорових та дорогоцінних металів.
Геосинклинальний (сейсмічний) пояс -
на поверхні йому відповідають гірські форми рельєфу. Тут переважають мінеральні
копалини – метали, кварцити тощо.