1)Раз в крещенский вечерок девушки гадали...2)Вот красавица одна; К зеркалу садится3)Милый перед ней4)Кони мчатся по буграм5)В страшных девица местах6)Гроб накрыт белою запоной7)Милый друг ее- мертвец!8)Светит луч денницы9)Жених Светланы10)Счастье - пробужденье<span>Баллада и ее герои: Светлана, ее подружки, жених Светланы,в ее сне он - мертвец,белокрылый голубок</span>
Центральное место картины, несмотря на обилие разнообразных деталей, занимает ваза с изображением гуляющих по дикой природе зверей. По-видимому, она сделана из фарфора, хотя может быть, что и из металла, так как ее окрас имеет темно-зеленый оттенок. В вазу художник поместил несколько цветов, среди которых красными бутонами выделяются пионы. Три из них опущены вниз, словно наступили дни увядания их красоты. Восхитительно выглядят и два синих ириса, раскинувших по сторонам свои лепестки.
Остальные цветки преимущественно желтых оттенков стоят либо парами, либо в одиночестве. Композицию разбавляют зеленые листья и кое-где торчащие вверх колосья пшеницы или некоей травы.
Справа от вазы стоит наполовину полный (или пустой) стеклянный стакан. В него свои лепестки опускает один из пионов, как будто желая испить питательной влаги. Если продолжить вести глазами дальше, то взгляд натыкается на скопление фруктов. Главное место среди них занимает большая тыква, часть которой «прячется» за букетом цветов. Сверху на нее художник поместил гроздь винограда. Но пять ягод словно отвалились и теперь свисают с края стола, закрывая собой часть спелых груш. В нижнем углу картины расположен надрезанный апельсин, за которым «скромно» прячется красное яблоко. Верхнюю часть изображения занимает графин с водой, местами плохо различимый на коричневом фоне.
В левой части картины находятся спелые персики, аккуратно уложенные на лиственную подстилку в плетеную коробку. Рядом с ней художник поместил разрезанный фрукт, как будто желая продемонстрировать, что он действительно спелый и готов к употреблению. Позади них виднеется большая корзинка, доверху заполненная гроздьями винограда.
Цвета художник избрал преимущественно насыщенные, по-настоящему летние. Лишь задний фон темный, но в то же время, он выполняет свою главную функцию: позволяет действительно насладиться красотой природных плодов.
В думах переважно зображували події героїчного характеру, підносили ідею патріотизму, необхідності обороняти рідну землю. Отже, у думах оспівували різні подвиги, народно-визвольну боротьбу козаків проти чужоземних нападників, проти сваволі панів. Героями дум найчастіше виступали люди з народу, які захищають незалежність рідної країни. Серед них варто назвати Самійла Кішку, Івана Богуславця, козака Голоту та інших, слава про яких ніколи «не вмре, не поляже». Усі ці персонажі є виразниками волі народу, втіленням його мудрості й сили.
Отже, думою називають народну ліро-епічну пісню, у якій оспівано історичні або соціально-побутові події, яка має специфічну будову й виконується речитативом (читання співучим голосом під музичний супровід кобзи або бандури). Виникли думи в ХV —XVI ст.
До характерних особливостей історичних народних дум належать такі:
1.зображення важливих суспільних подій, видатних історичних осіб;
2.певне дотримання правдивості життєвих фактів;
3.докладність поетичної розповіді;висока поетичність мови;
4.невелика кількість основних дійових осіб (дві або три);
5.своєрідність побудови (зачин,основна частина, повтори,кінцівка);
6.віршована форма(нерівноскладовість рядків,довільна специфіка римування, монорими);
7.виконання речитативом під акомпанемент кобзи, бандури, ліри;
8.усне поширення й зберігання;
9.варіантність тексту;
10.великий обсяг (як для фольклорних творів). Українські думи відтворювали:
11.страждання невільників у турецькій неволі («Невільницький плач», «Маруся Богуславка», «Про втечу трьох братів з Азова, з турецької неволі»);
12.боротьбу українського народу за визволення з‑під гніту експлуататорів у XVII ст. («Іван Богун»…);
13.діяльність історичних героїв, які стали на чолі визвольної боротьби— Богдана Хмельницького і його сподвижників — Максима Кривоноса, Івана Богуна, Нечая Морозенка;
класові суперечності між козацькою старшиною та простим рядовим козацтвом, виступи проти «своїх» панів («Дума про козака Ганжу Андибера»);
проблеми моралі, людських взаємин («Бідна вдова і три сини», «Сестра і брат»…).
Дуже тісно народна дума пов'язана з жанром народної історичної пісні. Однак існують і певні відмінності. Наприклад, пісню співають, а думу виконують речитативом — повільним проказуванням, наближеним до співу. Дума, на відміну від пісні, має нерівноскладові рядки та здебільшого характеризується дієслівним римуванням. Думи не мають строфічної будови. Для надання думам образності вживають народнопоетичні засоби: постійні епітети, заперечні по-рівняння, персоніфікації, поетичні паралелізми, тавтологію, повтори, риторичні запитання, символи тощо.
1 вид - героические (в основе - бои, сражения)
2 вид - социально - бытовые ( в основе - ссора, спор)
Суть этой песни, о смерти Олега. Сначала он встретил кудесника, он предсказал ему судьбу Олег заволновался и убрал от себя коня потому что по предсказания конь должен был его убить. Но когда конь умер сам олег пошел его наведать и наступил на его череп, из черепа вылезла змея и ужалила смертельным укусом олега и он умер. Предсказание сбылось) а суть в том что от судьбы не уйдешь)