<span>
"Чого являєшся мені у сні?"
<span>Автор: Іван Франко</span>
<span>Рік: 1896
</span><span>
Збірка: "Зів'яле листя"</span><span>
Літературний рід: лірика</span>
<span>Жанр: ліричний портрет</span><span>
Провідний мотив: нерозділене кохання</span><span>
Віршовий розмір: чотиристопний ямб</span>
У вірші "Чого з'являєшся мені?" кохання - це складне культурне явище, з допомогою якого можна більше дізнатися про людину.
Ліричний герой живе у світі, у якому
панує реальне, вигадане і неподілене кохання. Він бачить перед собою
портрет коханої, таємничий духовний зміст її внутрішнього змісту, ідеал,
яким його собі уявляє ліричний герой.
<span>Вірш змальовується крізь призму сну. Ці
навіювання виникли через палке кохання ліричного героя до дівчини, яка
не має взаємних почуттів, і прагнення знищити у своїй уяві образ коханої</span></span>
Кого можна назвати героєм? Як визначити його?
Героєм можна бути не
тільки по життю, але і після неї. У пам'яті залишаються герої, у серці.
Ми усі завжди хотіли стати героями, але це нелегко. Більше того,
людина-герой це не просто слава, пам'ять, честь - це мужність і
хоробрість, готовність віддати своє життя, за для, майбутнього інших.
Звичайно прийнято вважати, що герой — це
той, хто врятував людину, яка тонула, або виніс з палаючого будинку
дитину, — таких людей навіть нагороджують медалями. Але, на мій погляд,
герой — не обов'язково той, хто здійснює такі значні, а часом навіть
відчайдушні вчинки. Героєм можна вважати і того, хто здатний здобути
перемогу над самим собою. Ми ніколи не забудемо наших героїв - бо вони вічні, помираючи - залишаються у найдорожчому - серці!
1. немецкий лев
2. уничтожение Лирийской жары
3.керенийская лань
4.эримандское время
5.стамфальские птицы
6.афгиевы конюшни
7.кристский бык
8.конь Диомеды
9.пояс Ипполиты
10. дорога к океану
11. яблоки Гесприд
12.победа над кербером
Рефрен: «Було колись…»; • метафори: «ревіли гармати», «тіло лягло», «могили чорніють, … говорять», «лихо танцювало», «журба … кружала», «серце … спочине», «небо сонце криє», «море… стогне, виє», «лиман човни вкрили», «хвилі запінились», «море грає», «серце мліє», «човни стали»; • епітети: «біле тіло», «козацьке тіло», «синє море»; • порівняння: «могили …, як гори», «хвилі, як ті гори»; • звертання: «Ануже, хлоп’ята», «Грай же, море», «Добре, батьку, отамане»; • риторичні оклики: «А згадаймо!», «На байдаки!», «Ходім погуляти!», «Грай же, море!», «Поїдемо в гості», «Спасибі вам!»; • риторичні запитання: «Де-то буть роботі?»
Джерело: http://dovidka.biz.ua/ivan-pidkova-shevchenko-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua