Нет не нужен это было старое время когда он был нужен
Газета – періодичний опублікований документ, що складається з випусків
(номерів), які виходять через певні проміжки часу, і містять офіційні
матеріали, оперативну інформацію, статті з актуальних
суспільно-політичних, виробничих, наукових питань та літературні твори і
рекламну інформацію. Випуски (номери) періодичного документа однакового
оформлені, мають номер або дату виходу і, як правило, однаковий обсяг та
формат. Кількість номерів протягом року є однаковою.Потреби суспільства в інформації, що в свою чергу, свідчило про зміни в
суспільстві та про формування і розвиток на різних рівнях все більш
різнобічних культурних інтересів, які вимагали різноманітних повідомлень
– від фундаментальних наукових праць до фактів повсякденного життя
надалі поштовх до створення газети.В першій половині 16 ст. в центральних та периферійних представництвах
значних торгівельних підприємств вже функціонували вісники та бюлетні,
які містили інформацію політичного і економічного змісту. Спочатку це
були рукописні документи, які лише в кінці 16 ст. за ініціативи деяких
передбачливих видавців та друкарів перетворились в “книги новин”.Самою стародавньою з “книг новин” про яку є відомості називається “The
treve encountre”; це англійська книга новин не була виданням,
присвяченим економічній тематиці, а являла собою хроніку подій і
складалася з дванадцяти сторінок. Віддрукована була в Лондоні в 1513
році.Згодом книги новин не забарилися перетворитися в аркуш новин і набути
хоча і обмежений, але все ж таки більш-менш різноманітний зміст. Тоді ж
з’явилась тенденція надавати аркушам новин деяку періодичність виходу.
Це було зародження газет, які в Венеції та у Франції отримали назви
<span>“Аввізі” та “Газзетт”, а в Англії їх називали “Ньюс пейперс”. </span>
Щотижневик “Авізо-Релацьон одер Цайтунг”, що друкувався в Страсбурзі в
серпні 1609 року, має вигляд першої друкованої газети в сучасному
розумінні цього слова. Однак, широке розповсюдження газета отримала
тільки напочатку 19 ст., коли почали з’являтись перші провінціальні,
<span>приватні газети. </span>
Газета містить текстову інформацію. Характер змісту газети значно
відрізняє її від інших видів документів. Значний вплив на зміст газети
спричиняє динамізм процесів суспільного життя. Газетні видання
відтворюють те, що відбувається зараз, газетна інформація відображує
<span>теперішні події сьогодення та факти повсякденного життя. </span>
Газети розрізняються за періодичністю виходу в світ (щоденні,
щотижневі); за читацьким призначенням можуть бути розраховані на
масового читача або на спеціалістів; за розповсюдженістю розрізняють:
загальнонаціональні (всеукраїнські); центральні; регіональні (виходять і
розповсюджуються в межах окремого району; місцеві (обласні, міські,
районні, корпоративні (виходять і розповсюджуються в межах підприємства,
<span>закладу, компанії).</span>
Події відбуваються 1241 року. Боярин Тугар Вовк прибуває з дочкою Мирославою у Тухольщину в Карпатах, де князь подарував йому землі. Максим, син місцевого старійшини Захара Беркута, та боярська дочка закохалися, — та Тугар Вовк категорично проти їхніх стосунків.
Боярин, намагаючись узурпувати владу, вступає у конфлікт з общиною тухольців, які звикли жити незалежно. Протистояння досягає апогею, коли Тугар Вовк під час ради вбиває Митька Вояку, котрий мав свідчити проти нього, — і громада проганяє вбивцю. Залишивши загін воїнів охороняти свій дім, боярин з Мирославою їде до монголів, на сторону яких переметнувся ще під час битви на Калці.
Згодом Тугар Вовк супроводжує десятитисячне монгольське військо під командуванням Бурунди-бегадира, яке вирушило на тухольський перевал. У зіткненні з передовими монгольськими загонами Максим Беркут попадає в полон. До тухольської общини прибуває підмога з сусідніх громад, а також Мирослава, яка переказує план Максима по перемозі та знищенню монголів.
Тухольці пускають загарбників у долину села, і перекривають вихід. Монголи безуспішно пробують прорватися. А невдовзі за порадою Захара Беркута перекрито потік, — і долина села, в якій знаходяться монголи, починає затоплюватись. Бурунда пропонує обміняти життя Максима на свободу, але йому відмовляють. Тоді він замахується, щоб вбити полоненого, але Тугар Вовк відрубує йому руку, рятуючи Максима.
Тугар Вовк, Бурунда та десятитисячне військо монголів мертве, а Максиму вдається врятуватись. Відчуваючи що помирає, Захар Беркут виголошує пророчі слова: громадську єдність, завдяки якій було здобуто перемогу, буде втрачено, — лихі часи настануть для народу, але з часом відродиться вона, і настануть щасливі часи її відродження. У кінці твору автор риторично запитує, чи не настала та щаслива доба, про яку, помираючи, говорив старий Захар Беркут.
Там де Митько і Сергій вигадали що на їхній річці завелося Чудовисько
Я наприклад, думаю що вислів "Гостра думка" -означае мудра,розумна думка яка ніколи не приведе до лиха
