Назва: "Іванові Франкові"
Автор: Микола Вороний
Тема: роздуми автора над питанням справжньої літератури.
Ідея: важливо залишатися людиною цілісною, гармонійною.
Епітети: скажений шал, невгамоване сумління, противні сили, гостра криця, велетень могучий, меч блискучий, страшні, тяжкі удари, таємні чари, грізний удар, чуття свобідні, щирі, святоблива ліра
Порівняння: влучна, як з неба блискавиця; стають, немовби теж до бою.
Антитеза: велетень-гнобитель/геній-визволитель.
Оклики: О, ні!
Риторичні запитання: Чи від ударів ухилятись? Та чи ж грізний удар обуха/Там, де буяє творчість духа? Хто кликав їх? Чого їм треба?
Чи хробакам потрібно неба?
Повтори: Життя брудне, життя нікчемне.
Звертання: друже мій.
Анафора: В ній всі краси кольори сяють, / В ній всі чуття і змисли грають!..