Тема - залишатись собою, не дивлячись на всі знущання з боку інших
на зва цього твору "Дивак", тому що хлопчика Олеся всі вважали диваком. Олесь не живе правилами інших людей. Його дідусь казав, що неправильно живе малий. Проте, я думаю, що Олеся живе правильно. Він робить все так, як вважає за потрібне, він живе в гармонії з природою : не нищить молодий лід. Він не розуміє чому він повинен робити те, чого зовсім не хоче. Здається, що хлопець зовсім не приживеться в цьому світі, але Григір Тютюнник дає йому шанс.
с начала он набил свои карманы сухарями он хотел есть и ел их на ходу в кают-компании он нашёл бутылку рома и отхлебнул из неё несколько хороших глотков ибо нуждался в подкреплении сил для предствоящей работы .
Первым делом он положил на своё изобретённый плот доски с корабля и на них он положил 3 сундука в одном из них были рис,сухари три круга голандского сыра ,пять больших кусков вяленой козлятины .Он заметил что его вещи с берега унесло в море и решил найти одежду и нашёл но он не брал много из за того чт оего больше всего заботили инструменты .Взял два охотничьих ружья и два пистолета который переправил вместе с пороховницей ,небольшим мешком с дробью и двумя старыми заржавевшими саблями .Он знал что у них были 3 бочки с пороху и он их тоже нашёл он ещё несколько раз приперался на корабль но я всё же советую тебе прочитать ) в общем вот так ))) писала по своей книге по литературе хе хе а ценность вещей он определял на месте для жизни на острове .
<span>«Безмежнеє поле в сніжному завою» за жанром — романс, мелодійний та експресивний. Хоч і гнаний долею, ліричний герой Франка не може примиритися з неподіленим коханням, прагне «обширу і волі», хоча в його серці «нестерпні болі», муки серця, прикра розлука. Він звертається до коня — символу лицарської волі: «Неси ж мене, коню, по чистому полю, Як вихор, що тутка гуляє, А чень, утечу я від лютого болю, Що серце моє розриває». Цей мотив підкреслює одинокість, сум героя, який прагне втекти від себе і свого горя, у такий спосіб вгамовуючи свої титанічні пристрасті. Ліричний герой не знаходить собі місця в житті. Проте його ваблять рух, втеча, інший простір — простір серця, яке ніяк не може вгамуватися. Герой Франка — інтраверт, тобто психологічний тип особи, зануреної у внутрішній світ своїх переживань і роздумів, схильний замикатися в собі, жити своїми фантазіями. Ліричний герой звертається до коханої, дівчини-зорі, яка зруйнувала «щастя власного підклад». Через іпостась жінки-красуні, цнотливої і гордої, іронічної і суворої, холодної і жорстокої, розгортається картина шляху-страждання, пошуків і роздоріжжя, загалом філософія болю існування ліричного героя збірки. Поезії Франка побудовано у формі монологу ліричного героя, серед них можна виділити три групи монологів: монологічні роздуми («Не надійся нічого»), монологи — оповіді героя про себе і свої почуття («Я не надіюся нічого»), монологи — звертання («За що, красавице, я так тебе люблю»). Герой майже у відчаї, він хоче втекти, але не робить божевільних вчинків, а виливає тугу у віршах, бо має душу художника. Заметіль, завивання вітру («Безмежнеє поле в сніжному завою…») співзвучні стану змученої душі. Не дивно, що цей вірш, перекладений на музику, став чудовою піснею.</span>
Ответ:Авірон сказав що Мойсей дурно веде людей 40 років до Палестини, що це неправда і запропонував віру в інших Богів:
"Най Єгова собі там гримить
На скалистім Сінаї, –
Нам Ваал дасть багатства і власть
У великому краї.
Най Єгові колючі терни
Будуть любі та гожі, –
Нас Астарти рука поведе
Поміж мірти і рожі".
Відповідь Мойсея:
"Так і будь, Авіроне!
Що повиснути має колись,
Те і в морі не втоне.
Канаана тобі не видать
І не йти до востоку;
З сього місця ні вперед, ні взад
Ти не зробиш і кроку".
Без труда нет плода - так гласит народная пословица. Знаете ребята , почему люди достигли таких высот? Потому, что они наблюдали за предметом и делали на примере их разные технологии. А тот, кто будет баклуши бить, ничего не добьется.