Прочитавши твір, можна зрозуміти, що для Калитки найважливіше — купити землю, отже, потрібні гроші. Тому всі його вчинки спрямовані на здобуття грошей. А гроші, якщо тільки вони керують людиною,— це основна причина всіх людських вад. Саме вони зробили Калитку крутієм, деспотом, лицеміром і стяжателем.
У кожного є свої страхи і це природньо. І я хочу розповісти цікаву історію про свого друга Анрія. Який спас мене не зважаючи на те ,що він дуже боявся глибоких місць на річках та озерах. Ось це був літній ,теплий, красивий день. Мені зателефонував найліпший друг Андрій який запропонував сходити на пляж по засмагати. Ну ось ми приїхали і вирішили зайди у воду скупатися.
Там біля берега метрів два у перед було десь метер води не більше. Але так я люблю плавати я попливла далі. І тут як на зло посер озера де глибина майже три метри схопив корч ногу. І єдиний мій друг який боїтся глибини витащив мене на сушу. Хоча на озері було вдосталь людей. І ось я вважаю що це був героїчний вчинок. Тому геройство полягає в тому, що ти долаєш страх.
<span>1.Повiсть "Зачарована Десна" - лiрична розповiдь про дитячi роки хлопчика Сашка. Але чи можна назвати ïï повнiстю автобiографiчною? Менi здається, що цей твiр дещо схожий на легенду про бiдне дитинство великого письменника, адже писав його Довженко в часи, коли соцiальне походження мало неабияке значення i згадка хоча б про якийсь достаток батькiвськоï сiм'ï могла призвести до небажаних наслiдкiв. I тому письменник так майстерно перемiшав правду, напiвправду i вигадку.
</span>
Притча<span> — </span>це<span> невеликий повчальний розповідь в дидактико-</span><span>алегорично жанрі літератури, що несе в собі моральну чи релігійну мудрість.
</span>У творі йдеться про дівчинку Анну з «шістсот якогось року», яку судять у Вишгороді за дивний «гріх»: з багряних кленових листочків «вона робила … кольорові миші», як повідомляє суд сусід-скаржник. Від тієї забави немає спокою, каже сусід: «чаклунка Анна збила з пуття його дітей», які забули про свої цяцьки, адже тепер «вночі їм сняться миші кольорові». Змальована кількома колоритними штрихами сцена суду оголює суть конфлікту й морального змісту вірша: зіткнулися неповторність і стандарт. Власне, дівчинку Анну судять за те, що вона — з її незрозумілою для оточення яскравою фантазією — не така, як усі. Фантастичне закінчення вірша змушує задуматися про вічні істини, про нас самих, нашу здатність протистояти уніфікації і насиллю над індивідуальністю.
Усе що нас оточує, серед чого ми живемо - це природа. Вона дає нам все необхідне для нашого життя - воду, повітря, і поживні речовини. Але люди її забруднюють. Від забруднення природа страждає і хворіє. Погіршуються умови життя рослин, тварин і самої людини. Тому природа навколо нас потребує постійної турботи і уваги. Для того, щоб продовжувалося життя на нашій планеті, люди повинні берегти природу, охороняти її багатства.
Когда його привезли до лікаря та він боровся за свое життя щобе не втратити пам'ять