<span>Тема непереможного кохання остапа і соломії</span>
Тому що це дуже цікавий твір про старого але відважного та сміливого Захара Беркута
Художня література-це політ душі автора, тому в своїх творах він може писати пре все, що тривожить його душу. У когось це любов, у когось соціальні проблеми, а у когось телебачення.
В сучасності телебачення має великий вплив на людей старших, тому що менші вже не дивляться телевізор, а дивляться ютуб та інше.
Тому в художній літературі можна і потрібно порушувати проблему телкбачення
Любий Лисе Микито!
Нещодавно я прочитала про тебе у творі Івана Франка «Лис Микита».
Ти сміливий, вигадливий та спритний, коли шукав поживу. Умієш оминати небезпеки, ще й інших товаришів застерігаєш. Але погано, що ти зазнався і загордився, через це наразив себе на небезпеку. Можливо, якби ти вчасно у всьому признався, не обманював своїх лісових друзів, то жив би ще довго-довго.
Життя дається кожній людині для того, щоб залишити після себе гідний слід на землі. Для цього потрібно робити добро, допомагати батькам, поважати старших. Я кожного дня бачу як у маршрутках все частіше стали уступати місця старшим, як допомагають стареньким людям переходити дорогу. На мою думку, у цьому й полягає щастя - жити комусь допомагаючи. Вдихати на повні груди життя, відчувати запах ранішньої весни, милуватися заходом сонця - для мене це теж є щастям. Життя полягає не в тому, щоб стати мультимільйонером, а в простій допомозі людині. Життя дається нам один раз, тому ми не мусимо його марнувати на якісь там модні і стильні вечірки чи яскраво-сліпучі сукні. Можу навести невеличкий приклад зі свого життя. Наприклад, у моєму селі, на городі між грудками землі я помітила невеличку павутинку, яка бриніла, наче скрипка Страдіварі. Комусь це може видатися дивним, що проста дівчина змогла побачити такий дивний феномен. Але в цій живій павутинці, яку колихав вітер, втілено своєрідне щастя - щастя глибокого спокою, чистоти, первозданності думок. Мені хочеться вічно слухати цей звук павутинки. Хто б там, що не казав, а життя таки непередбачуване. Деякі люди можуть бачити те, чого не помічають інші. Я теж відношусь до цих людей. Комусь здадуться ці люди дивними. Але може це дивне життя людей і врятує світ, видозмінить його у кращу сторону. Ось у цьому й полягає щастя.
