<span>Я думаю по максимуму реалізуватися під час свого існування виходячи зі своїх здатностей(здатностей, даних тобі від природи, "бога" ...), жити щасливо, приносячись користь всім живучої й одержуючи від цього подяка, у тому числі й грішми. Найбільша насолода людині приносить його творчість, оцінена навколишніми(і знову ж один з матеріальних ознак оцінки - гроші), отже більше щасливий(точніше насолоджується життям) той, хто по максимуму творить(створює, приносить користь і т.д.) корисна справа людям й одержує від цього винагорода...</span>
Одним із найпоетичніших образів "Слова..." є образ Ярославни, юної дружини князя Ігоря.
Ярославна, вирядивши в небезпечний похід чоловіка, який стояв на чолі Руського війська, з тривогою чекає звістки від нього. Дізнавшись про поразку Ігоревого війська, Ярославна, як і всі жінки руські, тужить за полеглими, оплакуючи не тільки полонення Ігоря, а й загибель його воїнів. Поразка і полон Ігоря, криваві рани на його тілі — це не лише її особисте горе, це горе всього руського народу, яке пекучим болем відгукується в її душі.
Ярославна, сумуючи, квилить, мов чайка, вона, як би змогла, полетіла б пташкою до любого чоловіка, щоб, знаходячись поруч з ним, полегшити його страждання. Тоді б вона, омочивши рукав у Каялі, витерла б кривавії рани на дужому тілі князя.
У відчаї княгиня звертається до сил природи: вітру, Дніпра-Славутича і світлого сонця. Плачучи у Путивлі на забороні, Ярославна докоряє вітрові:
Чому мечеш ти хановськії стріли
На своїх легесеньких крильцях
На моєї лади воїв?
Було б йому віяти вгорі під хмарами або леліяти кораблі на синім морі. А він розвіяв її веселощі по ковилі.
Звертаючись до великого Дніпра-Славутича, Ярославна благає його, заступника руських воїнів, принести на хвилях князя, щоб вона не посилала своїх сліз на море.
Звертаючись до сонця, Ярославна і йому, плачучи, докоряє, бо воно своїм гарячим промінням немилосердно посилювало спрагу руських воїнів, які три дні билися у безводному степу.
НЕ ЗАБІВАЙТЕ БЛАГОРАРИТЬ
Щастя буває різне. Одне від того що ти в чомусь виграв, друге коли тобі щось подарували та ін. Мої друзі радіють коли отримують гарну оцінку. Я коли сталося щось гарне. Батьки коли я отримую гарну оцінку. Бабуся коли я просто до неї приходжу. Сестра коли її запросили у гості або на якусь вечірку. Брат коли мама йому щось купує або чимось пригощає. Тож і ви радійте коли заманеться!!!
Де фото? буде фото,буде відповідь
<span>Думаю що їх могли зацікавити космос, літаки , комп'ютер,адже про таке тоді вони й гадки не мали.</span>
